Сім'я – це щастя. А якщо сім'я велика, то й щастя більше. А багатодітні родини можуть бути щасливими і успішними. Своїм прикладом це показує ніжинська родина Крещенків, в якій зростає дев’ятеро діток.
Знайомтеся: мама Яна Олександрівна, 38 років, тато Володимир Володимирович, 42 рік, найстарший Богдан, 17 років, студент коледжу культури та мистецтв ім. М. Заньковецької, Пилип 16 років, Неля 13 років, Ліля 11 років, Денис 9 років, В’ячеслав 8 років вони учні ЗОШ №4, майбутні школярики Ілля 6 роки і найменші Назар-3 роки та найменший - дворічний Тимофій.
А розпочалася історія цієї дружньої родини в 2001 році, саме тоді Володимир та Яна побралися. А познайомилися за чотири роки до того в Чернігові в церкві євангельських християн, прихожанами якої вони були. Володимир корінний ніжинець, опановував робітничу професію навчався в обласному училищі на муляра. Яна чернігівчанка, закінчила медичне училище за спеціальністю фельдшер.
Володимир та Яна приділяючи дітям весь свій вільний час, батьки дають їм можливість рости і розвиватися, гратися і відпочивати. Таким чином формують гармонійну сім'ю. Головним завданням щасливі батьки вважають виростити гідних людей. А ще родина, на думку подружжя, це те життєве середовище, де дитина повинна вчитися добру. Любов один до одного, віра в Бога і до рідної землі – от і весь їхній секрет.
За сімейним чаюванням
«Жити у великій сім'ї добре, ділиться малеча». Найстарший Богдан підкреслює: «Тато для нас авторитет, а мама добра, ласкава, ми батьків дуже поважаємо». Разом роблять хатні справи, допомагають на городі, на кухні, старші тішать менших, вчать з ними уроки, а потім відпочивають...також разом.
«Велика родина – навантаження велике, зізнається мама Яна, але якщо робити дружно, згуртовано, то справлятися легко».
Мамин «робочий» день розпочинається близько 7 -ї ранку. Спочатку піднімаються школярі та студент, умиваються, одягаються, снідають, обов’язкова вранішня спільна молитва перед початком робочого дня. І всі розбігаються на навчання. Далі піднімаються найменші, сніданок, молитва, дітки грають. Мама готує обід. Дошкільнята обов’язково після обіду сплять, в цей час і мамі трішки вдається відпочити.
Допомагають і бабусі, які є частими гостями у будинку своїх дітей.
Володимир, який сам з великої родини, розповідає: «Нас у батьків п’ятеро, я старший. До речі, у моїх батьків вже 19 онуків. З дитинства знав, що якщо одружуся, то матиму велику родину».
Звичайно ж, у кожній сім’ї бувають суперечки, а особливо їх багато між дітьми в побуті. Тому родина Крещенків намагається і їх вирішувати розумно та розсудливо. Якщо питання неважливе, то старші поступаються молодшим. Якщо ж проблема більш глобальна, то її вирішують батьки, пояснюючи дітям, що не так.
«В сучасному світі Любов є великим дефіцитом. В наш час більшість обмежується двома, межа – трьома дітками. І це, на мою думку, не тому, що бояться фінансових труднощів, а тому, що бояться пожертвувати своїми інтересами, наприклад, вільним часом, який потрібно віддавати дітям. Часто можна спостерігати, як в автобусі їде мама з дитиною, мама в своєму телефоні, а дитина в своєму. Та і вдома діти, здебільшого, аби не заважати дорослим, сидять в комп’ютерах. А діти потребують уваги. Якщо не приділяти їм часу, буде розрив. Робиш щось, не відштовхуй, нехай дитина допомагає. Більше говоріть, спілкуйтеся з дітьми. На дітей потрібно витрачати менше грошей, а більше часу, і це окупиться. Ми своїх не балуємо, але вони мають все необхідне. В школі навчаються добре. Стараються. Богдан в коледжі опановує фах з декоративноприкладного мистецтва, хоча навчався у музичній школі по класу акордеона. Все ж вирішив, що різьба по дереву ближча, бо наш тато має професію у цьому напрямі, буде підмога», - розповідає мама Яна.
Усі діти в родині талановиті. Пилип та Ліля грають на скрипці, Неля на фортепіано, вони є учнями музичної школи. Вдома велика родина збирається разом, співають та грають на музичних інструментах, прославляючи Господа. Глава сім’ї Володимир впевнений: “Найважливішим секретом сімейного щастя є любов, бо тільки в коханні можуть народитися гарні й розумні діти. А всі діти у нас бажані”.
Вони і в радості, і в біді сильні. З Дениском трапилася біда. Дитину довелося оперувати. Але Крещенків це не зломило. «Ми молились та вірили, що все буде добре», ділиться подружжя. Нині хлопчик ходить до школи і огорнутий батьківською турботою. А ще є у них мрія, яку озвучили дівчатка. Вони хочуть маленьку сестричку, аби заплітати їй косички.
Родинним кредом сім’ї Крещенків є вислів з Біблії (Старий Заповіт, книга Ісуса Навина): «Я і дім мій – будемо служити Господу…». І лише міцна родина здатна зрощувати плоди любові і злагоди, що є запорукою розквіту успішної, багатої держави – Україна.
P.S. Яні Олександрівні Крещенко присвоєно Почесне звання України "Мати-героїня". Вона у Ніжині наймолодша за віком мама-героїня.
