Першу свою рибку Інна Кремез спіймала у п’ять років. Привила любов до рибалки їй мама, знаючий рибалка. Брала частенько доньку на водне плесо, розповідала рибацькі небилиці, вчила хитрощам ремесла.
Дізналася Інна від мами про характер риби, на що клює, коли клює, а коли не варто йти на рибалку.
- Що може бути прекраснішим за тихе плесо річки чи озера, схід сонця, ранкову росу і кльов, - говорить Інна Кремез. - Моє захоплення розділяє і чоловік Сашко. Іноді змагаємося, хто більше впіймає. Буває по-всякому.
Був випадок на озері в Ядутах. Ми щодня виходили із чоловіком рибалити. Щоразу нам місцеві говорили, що тут риба немає, але ми щаразу демонстрували майстер-клас з рибальства. Нам щастило. В нас був кльов. Через кілька днів на нас вже ставили ставки. Одні вболівали за чоловіка, інші – за мене. Які ставки були я не знаю, проте додому, до сім’ї, ми поверталися завжди з уловом.
- Поки що це мій перший серйозний рекорд, найбільша піймана рибина, - радіє Інна Кремез. - Коли витягла рибину, очам не повірила, а серце ледь не вискочило з грудей від хвилювання.
У день рибалки Інна бажає всім прихильникам цієї справи, щоб погода завжди сприяла, а хобі приносило задоволення.
Сподіваємося, що кожного року Інна Кремез для себе буде встановлювати нові рекорди.
