Ніжинська вища школа перших ста років свого існування (1820 – 1920 рр.) носила ім'я князя Безбородька і була закритим навчальним закладом, у якому вихованці навчалися і проживали, маючи повне державне утримання, тобто перебували в інтернаті. Зокрема, це стосується і періоду функціонування Історико-філологічного інституту (1875-1920 рр.).
В «Инструкции в дополнение к уставу Историко – филологического института князя Безбородко в Нежине» в розділі про харчування студентів інтернату зазначалося наступне: « О 7.30 ранку і о 18.00 увечері – чай з булкою; об 11.30 ранку – шматок хліба з сіллю; о 14.00 на обід – три страви; о 21.30 на вечерю – одна страва. З напоїв – квас і вода. Примітка. Хворим студентам їжа і напої призначаються лікарем». А далі роз'яснювалося, що страви на обідній стіл готуються за особливим розкладом на цілий тиждень, який складається економом разом з черговим на кухні студентом і затверджується директором. До речі, за «Правилами для студентов» останні повинні були по черзі виконувати обов’язки чергового на кухні.
Меню студентів інституту видається досить калорійним і поживним. Ось для прикладу, що споживали студенти на обід в період з 25 лютого до 3 березня 1876 р.: неділя – борщ, котлети, левашники (пиріжки з начинкою з ягідної пастили (леваша), смажені в олії); понеділок – суп з картоплею, зрази, налисники; вівторок – суп з рисом, котлети, левашники; середа – суп з картоплею, зрази, «хворост»; четвер – щі, ростбіф, сирники; п’ятниця – суп з картоплею, зрази, левашники; субота – суп з картоплею, котлети, млинці з варенням.
Щоб не склалося враження про вбогість і одноманітність раціону студентів, згадаємо ще такі страви тих років, як баранина з картоплею, тістечка, нирки під соусом, яловичина з картоплею, біфштекс, курчата, безе, молоко. Крім того, обов’язковим було облаштування для студентів так званого святкового столу на Різдво та Великдень. Наприклад, 8 квітня 1913 р. Правління інституту ухвалило для великоднього столу студентів (це 123 особи) придбати 4 окороки шинки, 300 яєць, 20 пляшок вина, два пуди пасок, два пуди телятини і 8 сирних пасок. Навіть у роки суворого режиму економії коштів (1908-1910 рр.) не рахувалися з витратами на це. Так, наприклад, 20 грудня 1910 р. для покращення різдвяного столу студентів Правління інституту ухвалило придбати: шинки 2 окороки до 10 руб., індичок 8 шт. на 16 руб., поросят 10 штук на 11 руб., булок 3 пуди 10 фунтів на 15 руб., а всього на 52 руб.
Таке забезпечення ніжинських студентів було повним контрастом до харчування пересічного студента Російської імперії. На думку фахівця з історії російського студентства А.Є. Іванова, «у цілому факти свідчать: наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. більшість російського студентства хронічно недоїдала. У роки Першої світової війни недоїдання переросло в хронічне голодування. Причиною було різке подорожчання продуктів харчування». Так, під час анкетування в 1901 р. харківські студенти про свою їдальню писали таке: «М'ясо – підошва», «Борщ – якесь місиво», «Час від часу переходжу на ковбасу, щоб відпочити від обідів у студентській їдальні». І таких прикладів можна наводити багато, коли студенти були приречені на напівголодне існування.
Таким чином, закритий характер навчального закладу з інтернатом, де було повне державне забезпечення студентів, мав істотні переваги над іншими вишами країни, які не давали такого утримання, а студенти були змушені майже за все платити. Ці переваги дозволяли ніжинським студентам не думати про хліб насущний, про одяг і житло, а сповна присвятити себе одній справі – навчанню.
На фото: у їдальні інституту, 1900 р.
Література: Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині. - Ф. 1105, оп.1, спр. 999, 1669, 1888; оп. 2, спр. 46, 359; Инструкция к уставу Историко – филологического института князя Безбородко в Нежине //Известия Историко – филологического института князя Безбородко в Нежине за 1877 г. К., 1877; Егоров П.А. Воспоминания. - Рукопис //Фонди музею історії Ніжинської вищої школи; Карпеко А.А. Там, где учился Гоголь. Ч. 1. – Рукопис //Фонди музею історії Ніжинської вищої школи; Иванов А.Е. Студенчество России конца XIX – начала ХХ века: социально – историческая судьба .М., 1999; Моціяка П.П. Ніжинський Історико-філологічний інститут князя Безбородька у портретах його директорів. Ніжин, 2011.
Петро МОЦІЯКА, науковий співробітник НКМ ім. І. Спаського
Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
