«… Ніжні, пониклі, наче виточені з найтоншої порцеляни дзвоникоподібні білосніжні квіти» – так описав підсніжник автор книги «Квіти дванадцяти місяців» Б.В. Заверуха.
За однією з легенд, коли перші люди були вигнані з раю, йшов сніг, і Єва дуже замерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжники – провісники тепла, символ сподівань на краще майбутнє.
Невдовзі ми зможемо насолоджуватися карнавалом цвітіння не тільки підсніжників, а й інших первоцвітів. Споглядати, фотографувати, але не зривати квіти й не викопувати разом з цибулинками!!! Підсніжник білосніжний (П.звичайний) Galanthusnivalis L, який зростає на Чернігівщині у широколистяних дубових, дубово-липових, рідше в мішаних лісах, на лісових галявинах та узліссях, занесений до Червоної книги України.
Підсніжник
Зійшло сонце. Станув сніг, ось вам і калюжа.
Перехожі обирають сухий шлях байдуже.
Глянь – аж там росте одна якась квітка ніжна.
Це з холодної зими вигулькнув підсніжник.
«Весна іде! Іде весна!» – в натовпі несеться,
Мить – і щирою любов’ю сповнюється серце.
Білі келишки тендітні квітнуть несміливо.
Я схилився сам над ними і засвідчив диво.
Лиш поглянь – таке мале, а весні радіє
Ароматом і красою несе всім надію!
Автор Ш.Салім,1974; Пер.Ю.Красиленко, 2018
На світлині підсніжники, що зростають обабіч вулиці у м. Ніжин саме так, як описано у вірші. Ваші світлини можете розмістити у коментарях.
Лариса ТАРАСЕНКО, завідувачка відділу Музей природи Приостер’я
