Архітектор століття – До 310-ї річниці з часу народження Івана Григоровича-Барського (1713 – 1791)
Відомий український архітектор, найяскравіший представник стилю українського бароко, вихованець Києво-Могилянської академії Іван Григорович-Барський народився в родині київських міщан. Рід Григоровичів веде початок з міста Бар на Поділлі, звідки й походить друга частина прізвища. Після навчання служив в Київському магістраті на різних посадах, у тому числі відповідав за садибні межі. За його проектами побудовано низку сакральних, громадських, господарських, приватних споруд у Києві, а також на Київщині та Чернігівщині. Крім того, виконував добудови та реконструкції монастирських і церковних комплексів у Києві.
У 1748 – 1749 рр. розробив та побудував міський водогін, частиною якого був фонтан з павільйоном-ротондою, після перебудови на початку XIX ст. відомий під назвою «Самсон». Серед відомих робіт архітектора: тридільні однобаневі та трибаневі церкви – надбрамна церква з дзвіницею в Кирилівському монастирі (1750 – 1760 рр.) та Покровська церква (1766 р.) у Києві; хрещаті однобаневі баштоподібні церкви – церква в с. Лемеші (нині село Козелецького р-ну Чернігівської області) і церква Миколи Набережного в Києві (1772 р.), дзвіниця Петропавлівського монастиря в Києві (1761 – 1763 рр.), будинок полкової канцелярії, собор Різдва Богородиці з дзвіницею (1750-1760-ті рр.).
З ім’ям Григоровича-Барського пов’язують також будівництво церкви Іоанна Богослова в Ніжині (1752 р.), що за стилістикою дуже подібна до його робіт.
З Києво-Могилянською академією Івана Григоровича-Барського окрім навчання пов’язує також зведення за його проектом у 1778 р. цегляної бурси біля Дніпра — гуртожитку для убогих студентів. Це було останнє архітектурне творіння майстра, яке дійшло до наших днів, хоча й в перебудованому вигляді. Помер архітектор у віці 78 років та був похований на Подолі біля відбудованої ним церкви Богородиці Пирогощої, точне місце його могили не встановлено.
Влучну оцінку творчості Івана Григоровича-Барського дав дослідник Б. Яремченко: «Вирісши під впливом народної творчості і прекрасно засвоївши всі елементи українського бароко, Григорович-Барський ніколи не був простим наслідувачем, а прагнув зберегти творчу індивідуальність, історичні традиції української архітектури. Водночас в його творчості відбилися сучасні художні течії, яскравими представниками яких були такі видатні майстри, як Шедель, Растреллі, брати Квасови, Ковнір, Старченко... Іван Григорович-Барський наблизив українське архітектурне мистецтво до кращих зразків європейської культури. [...] Різнобічна й плодотворна діяльність великого майстра відіграла помітну роль у визначенні художнього обличчя української архітектури XVIII ст.».
(Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел).
На фото: 1 – храмовий комплекс Собор Різдва Богородиці та дзвіниця в Козельці;
фото 2 – церква Іоанна Богослова в Ніжині.
Оксана СТЕПАНОВА, наукова співробітниця відділу Музей історії міста Ніжина НКМ імені Івана Спаського
