Забіла Пармен Петрович — український скульптор, академік Імператорської Санкт-Петербурзької академії мистецтв. Походив з українського шляхетського роду Забіл.
Народився 9 серпня 1830 року у містечку Монастирище Ніжинського повіту Чернігівської губернії (тепер село Ічнянського району Чернігівської області). У 1840–1850 роках навчався в Німецькому училищі Святого Петра («Петрішуле»), у 1850–1857 роках — у 1-й Київській гімназії та Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1854–1862 роках. Продовжував навчання в Італії (Рим, Флоренція). Після повернення до Російської імперії жив і працював у Санкт-Петербурзі. З 1869 року — академік Імператорської академії мистецтв.
Парменові Забілі належать найперші зображення Тараса Шевченка: мармуровий бюст (1869) і бронзовий (1872); перший у світі пам’ятник письменнику-українцю Миколі Гоголю в Ніжині (1881 р.). П. Забіла в усмішці Гоголя виразив творче кредо письменника: “Определено мне чудной властью… озирать жизнь сквозь видный миру смех и незримые неведомые ему слезы”.
Наслідуючи давні традиції іконописців, автор пам'ятника Гоголю Пармен Забіла «сховав» у складках гоголівського портрета свій автопортрет — там, де зазвичай художники ставлять свій підпис, тобто справа знизу.
Невелика грань під складками плаща на перший погляд видається темною і рівною, але філігранно скомпонований та майстерно зроблений рельєф грані у певній точці огляду відкриває лик п'ятдесятирічного Пармена Забіли. Краї складок вимальовують контур профілю: чоло, горбоносий ніс, губи, борідку. Обриси грані окреслюють масивну, гордовито посаджену голову, з непокірним волоссям. М'які тіні модулюють опукле чоло, зачіску, широкі вилиці, глибоко посаджене око. Справа вгору — автограф: «П.Забелло», нижче — дата:1881г.. Цікаво, що тогочасна фотографія портрета Забіли і справді збігається в профіль з тим, який можна побачити, вдивляючись у пам'ятник Миколі Гоголю.
Після важкого захворювання Пармен забіла перебрався за кордон. Він мешкав до самої смерті у 1917 році у Лозанні (Швейцарія).
На фото Забіла Пармен Петрович та памятник Миколі Гоголю в Ніжені, той самий автограф автора. Джерело вікіпедія
