163 роки тому народився Самокиш Микола Семенович — український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру, графік, педагог, професор, академік, працював у жанрі історичного живопису, книжкової та станкової графіки, журнальної ілюстрації та в галузі філокартії, проектував меблі в українському стилі.
Частина експозиції у відділі Музей «Поштова станція» НКМ ім. І. Спаського, присвячена відомому майстру пензля Миколі Самокишу, який народився в сім’ї поштаря та виріс у будівлі, де тепер і розміщено музей. В експозиції представлені різноманітні матеріали про життя і творчість художника і його учнів.
Талановитий художник прожив довге та плідне життя, в його доробку - понад 11 000 живописних і графічних творів. Роботи налічують значну кількість завершених живописних полотен, композицій, графічних аркушів, естампів, офортів, етюдів, начерків і замальовок, які розійшлися по численних колекціях та музеях. Більша частина творчого спадку митця знаходиться в музейних зібраннях Києва, Тбілісі, Харкова, Полтави, Львову, Чернігова, Дніпропетровська, Сімферополя, Миколаєва та інших міст. Виконано кілька тисяч книжкових ілюстрацій, зокрема українські книги: оповідання Марка Вовчка, повість «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького, «Думу про Джуру», «Тарас Бульба» М. Гоголя та ін. Ілюстрації були розміщені у журналі «Мисливець та рибалка» (1928).
Ще під час студій у петербурзькій Академії мистецтв М. Самокиш належав до українського гуртка митців (С. Васильківський, П. Мартинович, О. Сластіон), що ставив собі за мету відтворити історичні події та національні особливості з життя й побуту українського народу.
Улюблений мотив у творчості митця були коні
“Я люблю коней як художник та в минулому кавалерист, – писав Самокиш. – У цьому напрямі я працюю постійно, вважаю коня гарним та благородним створінням і намагаюся зображувати його не тільки з зовнішнього боку, але й передати його психіку, його порив, найпрекрасніше, що є у цих тварин. Навіть шкапа на скаку виглядає живописно”.
- "Прогулянка", 1884;
- "Табун на водопої", 1889;
- "Кінь в упряжі", 1900 рр.;
- 'Трійка", 1905;
- " Молодята", 1910 рр.;
- "Материнство", 1911.
- Використані джерела: http://www.nbuv.gov.ua/node/4374
Ірина Радей, науковий співробітник відділу Музей
«Поштова станція» НКМ ім. І. Спаського
