Як і три років тому західною частиною Ніжина є район Овдіївка. Перенесення функції основного в’їзду до міста з Києва на північ з боку нової траси наче законсервувало цю мальовничу околицю у стані на середину 20 ст. Але якщо в’їхати до Ніжина старим київським шляхом ми майже одразу потрапляємо в історичне середовище колишнього Овдіївського форштадту, який простягався вздовж дороги на Київ та лівого берега р. Остер від Киівської брами давнього міста до урочища Ветхе, де стояв Ветхоріздвяний Георгіївський монастир.
Згідно з данними не енциклопедичного словника «Чернігівщина» (1990). Овдіївка була заселена у 17 ст. Назва походить від імені першопоселенця. У 18 ст. налічувалося 346 житлових будинків, 10 заїжджих дворів, 10 лавок, 8 кузень та цирюльня. На Овдіївській греблі через р. Остер протягом кількох сторіч працювали водяні млини.
У 1660 році в передмісті засновано Введенський жіночий монастир, а 1805 року (відповідно до статті довідника, адже інші джерела дають різні дати) спороджено Вознесенську церкву і парафіяльну школу при ній. Жителі Овдіївки займалися сільським господарством. З містом Овдіївка злилася на початку 19 ст.
Опріч вищезгаданих культових споруд по вулиці Овдіївській вулиці, центральній магістралі Овдіївці - розташовано кілька житлових будинків 18 ст. та комплексно збереглася історична забудова 19 - початку 20 ст. садибного типу з вкрапленнями двоповерхових квартирних будинків (1930-1950-х рр.).
У 19 ст. Овдіївська мала назву вулиця Мільйонна. Переважно на вул. Мільйонній селилися купці та дворяни, інколи урізноманітнюючись садибами заможних козаків та ремісників.
автор - Короб Антон
Житловий кам`яний двоповерховий будинок належав графу Якову Капуані (? – 1794) - уродженцю італійської П`яченци, військовому коменданту м. Ніжина. У цьому будинку в травні 1787 р. граф Капуані приймав Франціско де Міранду (1750-1816) – національного героя республіки Венесуела, одного з ініціаторів та керівників боротьби за незалежність іспанських колоній у Південній Америці. Про своє короткочасне перебування у Ніжині Міранда описав у своєму щоденнику (див. коментарі). Будинок являє собою зразок будівлі періоду раннього класицизму, особливу привабливість якому надає ризаліт дворового фасаду на рівні другого поверху, що має відкриту галерею на чотирьох круглих стовпах, нажаль нині частково закладену цеглою.
Закладений колонний портик будинку Капуані
Інший портик у стилі класицизм, але вже дерев’яний, чотириколонний. Пізніше (але очевидно ще до 1917 року) портик зашитий дошками та віконними рамами, що перетворило його на рундук-тамбур.
«П’ятивіконка» продається. Тут мешкала родина купців Лазаренко, з якої походить видатний ніжинський меценат, колекціонер старожитностей, зокрема речей побуту поштової справи, Почесний громадянин м. Ніжина Олександр Лазаренко (р. ж. 1897-1997).
Дерев‘яна «п’ятивіконка» №10. Тут мешкала родина купців Лазаренко, з якої походить видатний ніжинський меценат, колекціонер старожитностей, зокрема речей побуту поштової справи, Почесний громадянин м. Ніжина Олександр Лазаренко (р. ж. 1897-1997).
Овдіївська вулиця зберегла історичне обличчя.
Покинутий будинок явно 19 ст. зі старовиним тамбуром-прибудовою та автентичними дверима.
Особняк поміщиці Н. Пашковської. Пам’ятка архітектури місцевого значення. Дерев’яний будинок з портиком у стилі пізнього класицизму спотворили сучасною обшивкою фасаду сайдингом. Тут жив під час навчання видатний вчений, поет та художник-карикатурист Володимир Різниченко.
Прекрасний зразок «архітектурного фольклору» маленьких міст та містечкок Чернігівщини. Прекрасно, що фасад, який зберігає колір та фактури старої цегли, не вкрито тиньком та фарбою
Особняк, де зараз дитсадок, ще напевно в радянський час (1980-і - ?), обкладено білою цеглою, але ґанок нагадує про історично-романтичні тенденції у європейській дерев’яній архітектурі 19 ст.
Кам’яниця 18 ст. розташована у глибині садиби. Пам’ятка архітектури місцевого значення
Дерев’яний будинок з мурованим фасадом, оздобленим деталями у дусі провінційного цегляного модерну початку 20 ст. Лівий кут довелося певний час тому назад перекласти. Цегляний декор вирішили відтворити у пінопласті, але не затинькували.
Дерев’яний традиційний будинок орієнтовно середини 20 ст.
Гуртожиток 1938 року має трьох «братів» у Києві
Гуртожиток 1938 року на вул. Івана Богуна
Введенський монастир засновано 1660 року вдовою стародубського полковника Ганною Бреславською. Так зазначають у всіх джерелах, хоча Стародубський полк утворено лише 1663 року, шляхом виділення з Ніженського полку - найбільшого серед інших. Хоча наказним полковником стародубським призначив ніжинський полковник Василь Золотаренко Петра Рославця саме 1660 року. Але чому «Бреславська»? 1775 року збудовано мурований Введенський собор у стилі українського бароко.
Введенський собор 1775 року репрезентує проміжний тип церковного будівництва 17-18 ст., характерний для Ніжина - хрещатий однобанний храм з короткими боковим раменами та двома екседрами - східною апсидою та таким ще півкруглим притвором.
Південний фасад.
Вікно західної екседри
Стрільчасті підпружні арки, пандативи - паруса, барабан з куполом.
Іконостас сучасний.
Вознесенська церква. Збудовано 1805 року. Перебудована у 1860-і у псевдомоск. стилі
