24 квітня відомий у Ніжині вчитель, ветеран Другої світової війни, цікава і неординарна людина – Семен Мойсейович Рейнер мав би відзначати сторіччя. Не судилося… На дев’яносторіччя його привітали друзі, члени єврейської громади, колишні учні, колеги. Та за кілька днів яскрава зоря талановитого педагога згасла…
Вчитель – це покликання Семена Рейнера. Про його уроки фізики ходять легенди. Іноді «суху» тему він перетворював у справжню казку чи наочне дослідження. Серйозну фізику любили всі, у кого він викладав. А ще він був прекрасним співрозмовником, інтелектуалом, активним громадським діячем. Не дивлячись на поважний вік він добре орієнтувався в освітянській галузі, мав свою думку .
Семен Мойсейович — легенда педагогічного колективу ЗОШ №7. Йому єдиному за час існування навчального закладу було удостоєно цього почесного звання. Впевнений, що в Ніжині, мабуть, він єдиний хто його отримав. На долю єврейського юнака випало багато випробувань. Всю війну пройшов у піхоті. «Цариця полів» ногами пройшла пів-Європи, гнала фашизм до свого лігва. Серед тисяч піхотинців був і Семен Мойсейович.
Семен Рейнер, корінний ніжинець, випускник третьої школи. Про початок війни дізнався по закінченні восьмирічки. Ще юного на фронт не брали. Евакуація до Бухарської області. Як тільки виповнилося 18, потрапив на фронт. Бойове хрещення пройшов на Курській дузі. Тут отримав і перше поранення. Тільки завдяки друзям однополчанам залишився живим. Місяці лікування в госпіталях Єлецька, Москви, Ленінграду. В останньому місті блокада була прорвана, але не знята. З госпіталю потрапляє до морської бригади. При цьому плавати він за життя так і не навчився. Моряків не вистачало, тож колишні поранені замінювали їх. Під Нарвою, Семен Мойсейович отримує друге поранення. Згодом за цю операцію він отримає медаль «За бойові заслуги». Але якою ціною… Знову госпіталі та повернення до рідної частини. Медаль «За відвагу» отримав за бої на лінії Маннергейма.
Після третього поранення Семена демобілізували й він повертається до рідного міста.
Без проблем вступив на фізмат Ніжинського інституту. Успішно його закінчив. Отримав направлення до Семенівської середньої школи ім. Леніна. Тут пройшло педагогічне хрещення, тут він здобув авторитет педагога. Нині Семенівка потерпає від свавілля російського агресора, обстрілюється ледь не щодня.
Тут пам’ятають і поважають вчителя фізики з Ніжина. Лише чотири роки він там працював, але залишив помітний слід в історії школи.
Доля повертає Семена Рейнера до рідного міста. Починає свій педагогічний шлях у Ніжинській школі №7. Вчитель-новатор, цікавий співрозмовник, який міг так тему роз’яснити, що було зрозуміло навіть учню, який відстає у навчанні. Його любили всі. Педагоги, учні. Його підхід до викладання був особливим, цікавим і зрозумілим.
За плечима Семена Рейнера 59 років трудового стажу. Виховав 9 директорів, 20 кандидатів наук. Вчитель нагороджений багатьма відзнаками, орденом Трудового Червоного прапора, має звання вчителяметодиста та інші педагогічні відзнаки, які говорять про високий рівень ПЕДАГОГА Рейнера.
Семена Мойсейовича пам’ятають не лише як педагога. Він був активним членом єврейської громади. Він ніколи не соромився єврейського коріння. «Семен Мойсейович протягом багатьох років був обличчям Ніжинської міської єврейської спільноти. Ми його дуже любимо і пам’ятаємо», згадує про Семена Рейнера Яків Смолкін, який нині проживає в м. Хайфа (Ізраїль).
«Семен Мойсейович був не лише нашим класним керівником, він був справжнім наставником, другом. Виховував із наших хлопців справжніх чоловіків, які мали бути надійним плечем для нас, дівчат.
У класі траплялося всяке. Іноді за вчинки добряче перепадало «на горіхи», але Семен Мойсейович завжди сварив хлопців, мовляв, вони не додивилися за нами, або підштовхнули нас до негарного вчинку, — розповідає випускниця школи №7 1977 року Борисовець (Кононець) Катерина. — Колись, на перерві, ми грали у сніжки й розбили вікно. Звичайно, за все відповідали хлопці. Вони навіть столяру допомагали склити вікно, бо хлопцям в житті це знадобитися… Нас Семен Мойсейович не забував і після школи. За нагоди цікавився нашою долею, здоров’ям батьків. Чомусь в пам’яті залишився такий випадок. Його рідний брат Борис виїхав на історичну батьківщину (до речі зараз проживає в м. Хайфа, йому 97 років (авт.). Семен Мойсейович полетів його провідати. Через деякий час повернувся. На моє питання, чи не планує повернутися до Ізраїлю, не задумуючися відповів — «Ні». «Я там не зможу жити, я там нікого не знаю, я там чужий і немає з ким там спілкуватися. А тут, в Ніжині, як вийду в місто, обов’язково когось знайомого зустріну, поспілкуюся. А хтось і до мене завітає. Я дуже люблю Ніжин, своїх учнів, рідну школу. Не зможу я там жити і дихати без вас… Ось такий був для нас наш Сеня».
«Семен Мойсейович Рейнер в 1995-1996 роках вів додаткові заняття з фізики для учнів фізико-математичного класу Гімназії номер 3 — згадує Яна Стемповська, учениця ЗОШ №3, нині викладач ВІТІ. Заняття проводились на велике прохання директора третьої школи Бортніка Володимира Олексійовича. Заняття були факультативними, малими групами.
У Семена Мойсейовича, був дар пояснювати складні речі простими словами, щирий, добрий, з відмінним почуттям гумору.
Добре пам'ятаю один випадок. Під час уроку один учень весь час відволікався та заважав. Семен Мойсейович тримався скільки міг, але терпець увірвався. Він попросив підвестися учня та повторити, що останнє сказав вчитель. Учень був ще тою "занозою", сказав: "Ой, Семен Мойсейович, не можу. В мене сьогодні такий настрій, що в одне вухо влітає, то з іншого вилітає, не запам'ятав", - та почав сміятися. На що Рейнер, спокійно відповів: "Не може бути? Це суперечить закону фізики - вакуум звук не проводить". Після цього сміялись над хлопцем інші учні.
Про Семена Рейнера з посмішкою згадує і голова міської організації профспілки працівників освіти Володимир Сорокін: «Ми щороку вітали ветеранів Другої світової війни. В освіті їх було багато. Для них ми робили цікаві зустрічі, вечори. Семен Мойсейович був справжнім інтелектуалом, інтелігентом, справжнім джентльменом. Вмів говорити й слухати. Навіть на заслуженому відпочинку міцно тримав руку на пульсі міського освітянського життя. Останній раз ми з директором школи вітали легендарного педагога з 90-річчям Вірили, що зустрінемося на сторіччя. Семен Мойсейович — це яскравий промінчик в освіті Ніжина».
Пам'яті незабутнього колеги, учителя, друга Семена Мойсейовича Рейнера присвятила поетичні рядки вчителька географії ЗОШ№7 Олена Торжевська.
Є люди маяки.
Є люди як зірки
Великі чи малі.
А є Учителі,
Що втілили в собі
Бітловське" Let it be",
Христове Воскресіння,
Ньютонівське тяжіння,
Яскравість Оріону,
Майстерність Цицерону,
І крила від Ікара,
І гумор від О'Хара,
Потужність Джеймса Ватта
Та мудрість від Сократа,
Справжнісінький артист!
Та найдорожчий хист
Впливати дуже влучно
На душі своїх учнів,
Тактовно, обережно
Й любити їх безмежно!
І відгук, наче сейнер,
Ловив від учнів Рейнер
Взірець він Педагога,
Учитель він від Бога!!!
100 років! Сотня літ!
Трива його політ
У пам'яті людей!
Vivat, наш Прометей!
Впевнений, що Семена Мойсейовича цього дня привітали б сотні його учнів, його скромна квартира тонула б у квітах, не змовкав би телефон… Ми пам’ятаємо Вас, наш дорогий вчителю.
