1 – 215 років тому народився Василь Федорович ДОМБРОВСЬКИЙ (l810-1845), iсторик, архiвознавець, археограф.
Випускник Нiжинськоi Гiмназiї вищих наук (183l). Через матеріальну скруту мусив одразу ж розпочати службу — був наглядачем при ліцейному пансіоні та виконувачем обов'язків учителя німецької мови. Завдяки своїй глибокій зацікавленності вітчизняною історією, працелюбності, педагогічному хистові зробив викладацьку кар'єру: протягом 1833–1838 років Василь Домбровський викладав вітчизняну історію та географію у Київському повітовому училищі, Київській губернській та Першій київській гімназіях. Від 1837 року викладав історію і географію в університеті Святого Володимира та Київському інституті шляхетних дівчат. У 1839 р. історик був відряджений для огляду навчальних закладів Волинської губернії. Від 1840 року обіймав посаду екстраординарного професора на новоствореній кафедрі російської історії Київського університету. Був блискучим лектором. 1841—1842 рр. започатковував традицію читання публічних лекцій з вітчизняної історії для киян. У 1843 р. вченого призначили членом Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (1843—1921), яку в літературі традиційно називають Київською археографічною комісією. У 1844 р. В. Ф. Домбровського прийняли у Копенгагенське королівське товариство північних антикварів. Нагороджений орденом Святого Станіслава ІІІ ступеня.
1 – 75 років Валерій Андрійович СМОЛІЙ (1950) український громадський та політичний діяч, історик.
Викладач НДПI iм. М.В. Гоголя (l971- 1972). Директор Інституту історії України НАН України. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Голова Українського національного комітету істориків, член Президії Національної спілки краєзнавців України, головний редактор «Українського історичного журналу».
Із 11 серпня 1997 року по 18 серпня 1999 року — Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Валерія Пустовойтенка.
Із 1997 р. входить до складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Із 1998 — член Президії НАН України, з 2015 — академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України.
Має велику кількість нагород, серед яких Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (1999), IV ст. (2004), III ст. (2011), Орден за заслуги II ст. (2006), I ст. (2009), Почесна відзнака Президента України (1996 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1998).
5 - 165 poків тому народився Василь Григорович ЛЯСКОРОНСЬКИЙ (1859-1928) iсторик, археолог, етнограф, нумiзмат i картограф.
Екстраординарний професор кафедри росiйської icторії НIФI кн. Безбородька (1909-1922). Дiйсний член Iсторико-фiлологiчного товариства при НIФI. Викладав на Нiжинських вищих жiночих курсах (l9l6).
Був учнем В.Антоновича, за порадою останнього досліджував творчість Г. де Боплана як картографа пізньосередньовічної України. Деякий час служив у 3-й Київ. гімназії. Від 1903 був приват-доцентом Московського університету. 1904 здійснив археол. екскурсію до Полтавської губернії. Від 1907 працював приват-доцентом Київського університету (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Нагороджений 4-ма орденами і однією пам'ятною срібною медаллю, за вислугу років мав чин статського радника.
За рад. доби брав участь у роботі ВУАН (нині Національна академія наук України), від 1924 займав посаду штатного постійного співробітника Етнографічно-фольклорної комісії при ВУАН (див. Етнографічна комісія при ВУАН), завідував нумізматичним відділом Лаврського музею (див. Києво-Печерський національний історико-культурний заповідник). 1925–27 був членом Всеукраїнського археологічного комітету. Водночас з 1926 був членом-співробітником археологічної секції мистецького відділу Інституту української наукової мови.
Досліджував різнопланові проблеми вітчизняної та зарубіжної історії. Розробляв питання історичної географії, нумізматики, історичної топографії та допоміжних історичних дисциплін.
6 - 155 poкiв тому народився Іван Павлович КО3ЛОВСЬКИЙ (l869-1943), iсторик, археолог, apxівіст.
Викладач НІФІ кн. Безборотька (1907- 1909). Директор НІФІ (1916-1918). Член Ніжинського iсторико-фiлологiчного товариства.
Працював у Київській жіночій гімназії А. Бейтель і 1-му Київському комерційному училищі, одночасно займався наук. дослідженнями. Був приват-доцент Університету Св. Володимира. Професор Варшавського університету (1909).
За релігійні переконання, був висланий у Казахстан (1930). Незабаром звільнений, однак позбавлений права проживати у 12-ти населених пунктах СРСР. Реабілітований (1989).
7 – 95 років тому народився Петро Юхимович САМОРОДНИЦЬКИЙ (1930–2013), філософ, історик.
Старший викладач кафедри філософії і політекономії НДПІ ім. М.В. Гоголя (1966–1977). У Ніжині написав книгу «Странный народец» (про історію єврейського народу) (надрукована в українському журналі «Діялоги» та видана окремою книгою).
13 – 50 років (1975) у Нiжинi вiдкрито завод «Прогрес» (нині ДП НВК «Прогрес»)
Науково-виробничий комплекс пiдприсмством оборонно-промислового комплексу (ОПК) України i слецiалiзуться на розробцi та виробництвi складних оптичних, оптико-електронних i оптико-механiчних прилалiв та гіроскопічних пристроїв, медичноi технiки, теплових нacociв, теплообмiнних пристроїв, товарів народного споживання.
14 – 170 років тому народився Опанас Георгійович Сластіон (1855–1933), живописець, графік романтично-народницького напряму, архітектор, етнограф, мистецтвознавець, педагог.
За його проектом у Ніжині побудовано у стилі українського архітектурного модерну будинок електростанції (1914–1916) на вул. Московська, 3.
Один із засновників українського архітектурного стилю модерн. Спроектував низку будинків земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств тощо. Ілюстратор творів Т. Шевченка. Засновник Миргородського історико-краєзнавчого музею. Найвідоміші малярські твори: «Козаки і море» (ілюстрації до поеми Данила Мордовця, 1858), «Гайдамаки» (ілюстрації до поеми Тараса Шевченка, 1883–1885), «Старовина українська і запорізька» (літографії до альбому 1890-і рр.), «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899). Його твори зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, Полтавському державному художньому музеї та ін. Придбав фонограф і перший в Україні записав кобзарські думи. Ініціатор створення двох кобзарських капел.
15 – 110 років тому народився Іван Венедиктович Бровко (1915–2009), вчений-філолог, випробувач ракетно-космічної техніки, правозахисник.
Викладач психології НДПІ ім. М.В. Гоголя (1963–1967). Закінчив Сталінський ІНО (нині Донецьк, 1939), Вище артилерійське училище в Москві (1941). Учасник Другої світової війни, командував гвардійськими мінометними частинами та однією з перших батарей «Катюш». У травні 1945 року зарахований до спецгрупи ракетників «Постріл», яку очолював С.П. Корольов. Учасник запуску першої балістичної ракети ФАУ-2. Викладач Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1953–1960). Кандидат педагогічних наук (1956). Учасник руху шістдесятників, виступав проти русифікації й денаціоналізації української молоді. Зазнав переслідувань від радянської влади. Співголова Українського комітету «Гельсинкі-90», у складі його делегації виступав на засіданні Гельсинської Громадської Асамблеї у Празі (жовтень 1990).
16 – 150 років тому народився Григорій Феофанович Манілов (1875–1954), український диригент, педагог. Уродженець Ніжина.
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1950). Керівник Миколаївського заслуженого струнного оркестру УРСР (1950). Автор багатьох обробок та інструментовок для оркестру народних інструментів, п’єс для духового оркестру, пісень. Досвід роботи з музичними колективами й нині використовується у системі художньої самодіяльності, у класах народних інструментів, оркестрових класах музичних шкіл.
17 – 85 років тому народилася Валентина Михайлівна КАНІВЕЦЬ (1940), педагог.
Закінчила НДПІ ім. М.В. Гоголя (1963). Викладач НДПІ ім. М.В. Гоголя (1964–2004). Відмінник освіти України (1995). Автор понад 30 наукових праць. Основний напрямок наукових досліджень – ентомологія.
20 – 95 років тому народився Леонід Михайлович ГОРІЛОВСЬКИЙ (1930–2015), лікар. Уродженець Ніжина.
Кандидат медичних наук (1985). Професор. Заслужений лікар Російської Федерації. Засновник нового напрямку в урології – геріатричної урології. Член Європейської асоціації урологів і делегат Росії в Міжнародному товаристві урологів. Замісник голови Російського товариства урологів (1990). Член редколегій журналів «Урология»,«Клиническая геронтология», «International Urology and Nephrology incorporating Geriartric Nephrology and Urology». Автор понад 300 публікацій, 9 монографій.
22 – 185 років тому народився Григорій Васильович МАЛЕВАНСЬКИЙ (1840–1919), філософ, богослов, перекладач.
Екстраординарний професор філософії НІФІ кн. Безбородька (1883–1905), інспектор Інституту (1899–1905), член Правління (1895–1897). Його батько – священик, родом із Ніжина, належав до старовинного польського шляхетського та дворянського роду – герба Яструбець або Ястшембець (пол. Jastrzębiec), який вперше зустрічається у документах, датованих 1386 роком.
Автор понад 50-ти критико-бібліографічних статей і рецензій на праці німецьких, англійських, французьких богословів – його сучасників.
До наукового доробку належать історико-філософські і богословські праці та коментовані російськомовні переклади деяких творів Платона і значної частини трактатів Плотіна.
Нагороджений орденами Святої Анни 3 ступ. (1895), Святого Станіслава 3 ступ. (1890), срібною медаллю на Олександрівській стрічці в пам’ять царювання Імператора Олександра III (1896).
25 – 75 років тому народилася Ольга Іванівна СИДОРЕНКО (1950), педагог.
Закінчила НДПІ ім. М.В. Гоголя (1971). Працювала в школах Новгород-Сіверського та Менського районів. Відмінник освіти України. Заслужений вчитель України (2007). Переможець республіканського конкурсу нарисів про сільського вчителя, оголошеного газетою «Освіта України» (2001). Лауреат V обласного конкурсу «Жінка року – 2002» у номінації «Сіячі доброго, прекрасного, вічного». Дипломант ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник: крок у XXI століття», ІV етапу Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник –2004» у номінації «Класні керівники 511 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Автор книги «Моє село, єдине на землі».
25 – 100 років тому засновано (1925) Ніжинське наукове товариство краєзнавства при ВУАН.
Складалося з 4 секцій: історичної, статистично-економічної, етнографічної, природничої. Припинило діяльність на початку 30-х років.
29 – День вшанування пам’яті Героїв Крут.
1918 року відбувся бій під Крутами. Він тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».
Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. У 2006 року на місці бою встановлено пам’ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.
30 – 260 років тому народився Василь Григорович КУКОЛЬНИК (1765–1821), науковий і культурно-освітній діяч, правознавець, учений-енциклопедист.
Перший директор Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1818–1821). Викладав у Гімназії майже всі предмети, передбачені навчальним планом. Батько Нестора та Павла Кукольників. Похований у Ніжині.
Доктор вільних мистецтв, філософії і права. З 1789 р. на посаді професора викладав в Замоському (Польща) Королівському ліцеї фізику, природничу історію, економічні науки. У 1813–1817 рр. викладав юридичні науки великим князям Михайлу Павловичу та Миколі (майбутньому імператору Миколі I). Автор перших у російській імперії підручників з римського та російського цивільного права. Праця Кукольника пол. «Treść nauki rolniczej» (Суть сільськогосподарської науки) (1791) стала першим польським підручником з сільського господарства.
Інформація для nizhyn.city надана Ніжинською міською центральною бібліотекою
