Євстратій Іванович Деларов (13.12.1744 – 03.03.1808) – видатний мореплавець, дослідник Північної Америки, правитель поселень Американської Північно-Східної - перший мореплавець грецького походження на Алясці.
Є. Деларов народився у північно-західній частині Греції - Епірі, неподалік м. Яніна (за іншими даними - у Пелопоннесі). Зовсім юним підлітком оселився у грецькій колонії Ніжина. На початку 1760-х він відправився на Далекий Схід, де прийняв участь у плаваннях різних торгово-промислових компаній, починав простим моряком, мисливцем. Його присутність на Алясці датується 1764 р., коли він прибув на Алеутські острови на борту судна «Св. Петро и Павло» компанії Панових під командуванням І. Соловйова та прийняв участь у військовій операції проти алеутів на островах Умнак та Уналашка. За два роки до того алеути напали на поселення та кораблі промисловців і вбили більше 300 чоловік (повстання алеутів на Лисьїх островах, 1762 р.).
Наступні два роки Деларов працював на купців Панових, ходив на промисли з Нижньокамчатська на Лисьї острови (англ. Fox Islands). Володіючи чудовою пам’яттю, Є. Деларов став гарним командиром судна, не маючи відповідної фахової морехідної освіти. З часом набув репутації визначного капітана. Він став співвласником різних торгових кораблів, що промишляли хутром. З 1773 р. він партнер і прикажчик тобольського купця П.Озерова на судні «Св. Евпл», згодом вів спільний промисел з мореплавцем П. Зайковим (судно «Св. Володимир»).
У 1781-86 рр. Деларов з двома іншими капітанами здійснював пошукові набіги у протоку Принца Вільгельма і значно розширив район промислів. Також, він знайшов союзників серед місцевого населення – індіанців-чугачів. Гавань на острові Унга, яку Деларов використовував у якості бази для морських операцій, протягом багатьох років була відома як Деларова гавань або Греко-Деларівська (через його грецьке походження).
У 1787 р. Є. Деларова призначили головним правителем поселень Американської Північно-Східної компанії на запрошення засновника компанії - Г. Шеліхова. Контора компанії містилася у бухті Трьох Святителів на острові Кадьяк. Одразу після прибуття Деларов почав укріплювати поселення. Побудував на Кадьяку форпост навпроти материка через протоку (протока Шеліхова) і форпост Олександрівська у затоці Воскресіння (сучасний район Аляски – Селдовія) (1787). Навесні 1788 р. відправив галіот «Три Святителі» дослідити і описати острова поблизу американського узбережжя. Експедицією були відкриті затоки Якутак, Нучек (Хінчінбрук) бухта Льтуа. Сам Деларов у цей час досліджував затоку Аляска і Алеутські острови. Він першим організував промислові експедиції з видобутку хутра морської видри у Кенайській затоці (затока Кука).
У 1788 р. в бухту Трьох Святителів зайшла іспанська експедиція Гонсало Лопеса де Аро і Естебана Хосе Мартинеса, метою якої було розвідка. Деларов зустрівся з Аро, і запевнив іспанців, що між островом Уналашка і протокою Принца Вільяма на узбережжі побудовано шість фортів і шлюпи керованої ним компанії торгують на півдні вздовж узбережжя, аж до протоки Нутка. Там вже завершують будівництво ще одного форту на західному березі острова Принца Уельського. Він значно перебільшивши присутність компанії на Алясці, завірив, що населення поселень компанії сягає 400 чоловік: лише на острові Уналашка їх проживає 120. Згодом іспанці виявили на острові лише одного поселенця компанії Потапа Зайкова - всі інші були алеутами.
Згодом Є. Деларов став партнером підприємств Г. Шеліхова та інших крупних акціонерів. За викликом керівництва він покинув Аляску 29 вересня 1792 р. на судні «Св. Михайло» і відправився спочатку в Охотськ, потім виїхав до Іркутська, де містилася берегова контора компанії. У 1796 р. його призначили разом з купцем Бібіковим відповідальним за справи компанії в м. Іркутськ.
У 1799 р. Американська Північно-Східна компанія була перетворена на Російсько-Американську компанію. Деларов переїхав до Санкт-Петербургу. Він був членом ради директорів компанії до кінця життя.
У тому ж 1799 р. Є. Деларов подав прохання, як московський купець другої гільдії, про запис його до Ніжинського грецького братства. В останні роки життя він приймав активну участь у житті громади і був тісно пов'язаний з найбільш впливовими ніжинськими купцями. За його сприяння акціонерами Російсько-Американської компанії стали ніжинські греки Іван, Петро та Анастасій Буби (12 акцій), Георгій Горголій з сином (16), Анастасія Кліцина (26), Іван Самаржа (10) та Павло Стамєров (15).
Євстратій Деларов помер у Санкт-Петербурзі. Похований на Смоленському православному кладовищі.
Велика кількість географічних топонімів названі на честь Є.І. Деларова, у тому числі острови Деларова, гавань Даларова на острові Унга, покинуте сьогодні людьми місто-привід Унга спершу теж носив його ім’я. Один з транспортних кораблів армії США названо Delarof в пам'ять по сміливого мореплавця.
Лілія Руденко, зав. відділу Музей «Поштова станція» НКМ ім. І.Спаського
