Сподіваюся, що колишні студенти Ніжинського тоді ще педінституту добре пам‘ятають доцента кафедри педагогіки Тамару Дмитрівну Пінчук. В когось вона читала лекції, в когось вела практичні заняття з педагогіки, доводила до майбутніх вчителів вчення Макаренка, Дістерверга, Песталоцці, Сухомлинського. Викладач як викладач, та було в неї особливе хобі — фотографувати живу природу. Згодьтеся, навіть сфотографувати статичний пейзаж і то потрібно бачити кадр, вловити момент. Тамара Дмитрівна взимку любила фотографувати синичок біля годівниці. Годинами чатуючи з фотоапаратом з вікна аби вловити влучний момент. «Позували» їй і дятли, сойки. Влітку її статистами були метелики. От спробуйте фотографувати метелика… А вона знала особливі прийоми й метелики їй позували.
Проте найбільше любила Тамара Дмитрівна весну. Для неї це була особлива пора «полювання» на… проліски. В час цвітіння первоцвітів вона згуртовувала навколо себе колег із сім'ями з кафедри, однодумців і вирушали «на проліски». Їхали традиційно на Ічнянщину. Милувалися неймовірною красою первоцвітів, фотографувалися, чаювали, насолоджувалися красою весняного лісу. І так майже щороку.
Тамара Дмитрівна Пінчук
«В Ніжинському педінституті була така традиція їхати на підсніжники. Щороку, коли зацвітають підсніжники та проліски, збиралися співробітники Ніжинського педінституту. Це так і називалося «поїхати на проліски». Збиралися усі разом з дітьми. Організовувала все це доцент кафедри педагогіки Тамара Дмитрівна Пінчук — великий аматор фотографування підсніжників та пролісків...
Звичайно, усім хотілося привезти квіти, але навіть діти, бігаючи в лісі, намагалися не затоптати їх... Усі знали: наступного року знову приїдемо. І так їздили більш як 20 років! Сьогодні хочеться особливо згадати тих, кого вже немає з нами: Тамару Дмитрівну Пінчук, Олександра Сергійовича Вобленка, Івана Миколайовича Конончука, Данила Конончука … Даня…», — згадує випускник НДУ ім. Миколи Гоголя, член Національної спілки журналістів Сергій Гладкевич
Мені, тоді ще студенту природничо-географічного факультету пощастило побувати в такій експедиції з Тамарою Дмитрівною. На другому курсі вона серед 125 студентів курсу знайшла любителів-фотографів і запропонувала поїхати познімати проліски на Ічнянщину. Приїхавши на місто ми були здивовані неймовірною красою. Перед нами розгорнувся величезний біло-блакитний килим. 36 кадрів плівки вмить закінчилися. Лежачи, на колінах ми фотографували квіти, а з нами й наш викладач. Ні в кого і в думках не було зірвати хоч одну квітку. На галявині пили запашний чай на травах з бутербродами, які приготувала для всіх Тамара Дмитрівна.
Проліски
…З того часу пройшло понад тридцять років, проте в пам'яті залишилися неймовірні спогади про експедицію «на проліски» під керівництвом неймовірного педагога.
Матеріал став можливим за підтримки програми "Голоси України", яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
