У Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського зберігається сотні різних експонатів. Серед них є унікальні. Ніжин.City за допомогою наукових працівників закладу склали рейтинг найцікавіших— які мають оригінальну історію.
5 графічних робіт ранньої творчості Сергія Федоровича Шишка
В художньому відділі НКМ ім. І. Спаського експонуються 5 графічних робіт ранньої творчості Сергія Федоровича Шишка: «Старий Ніжин», «Ніжин. Спаська церква», «Ніжин. Богословське кладовище», «Стара церква на Богословському кладовищі», «Ніжин. Старовинна усипальниця на Грецькому кладовищі», намальовані у 1927 році. Ці роботи автор самостійно відібрав і подарував музею у 80-х роках ХХ ст. З того часу вони є перлиною експозиції художнього відділу музею.
Порохівниця
Порохівниця (кін XVI – І пол. XVII ст.) – виготовлена у Західній Європі, вочевидь у Німеччині. Матеріал – дерево, оздоблене слоновою кісткою. Кісткові полотна вкриті малюнками у європейському дусі тих часів. До України могла потрапити як військовий трофей, або ж була подарована королем чи магнатами котромусь реєстровому козаку, який служив у Європі.
Трактор «Універсал»
Трактор «Універсал» У-2. Випускався з 1945 року Володимирським та Кіровським тракторними заводами. Всього було випущено 206906 таких тракторів. Цей трактор був першим, які у великій кількості експортувалися закордон.
Мухоловка
Мухоловка, яку заправляли пивом. Мухоловку початку ХХ ст. можна побачити в музеї «Поштова станція». "Живемо ми купою, щільно і всі один об одного тремось. Ти бачив, як у деяких будинках ставлять скляні мухоловки з пивом? Набереться туди мух повно-повно. І всі вони у власному соку киснуть та киснуть. Доки не здохнуть. Так і ми з тобою, брате Сашку, у своїй мухоловці закисли й обізлились", – пише в оповіданні "На покое" 1902 року Олександр Купрін.
Мухоловки зі скла були відомі ще в XVII ст. У виданій 1895‑го книжці для домогосподарок Олена Молоховець пояснює принцип їхньої роботи: "Під мухоловку кладуть посипаний цукром шматочок чорного хліба або тільки цукор. У посудину наливають мильну або чайну воду. Мухи залазять до цукру. Потім злітають угору і потрапляють у рідину, з якої не можуть вибратися".
Коштувала така 30 копійок. За ці гроші можна було купити пляшку горілки або пообідати в їдальні. Найбільшу увагу на вилов мух звертали під час епідемій. Комахи переносили черевний тиф, холеру, дизентерію.
Бобер
Одним із багатьох цікавих експонатів відділу «Природа Приостер'я» НКМ ім. І.Спаського є таксидермічна скульптура бобра річкового (Castor fiber L., 1758). Бобер-найбільший гризун Європи. Його довжина може бути до 100 см, вага до 30 кг.
Живуть бобри біля річок з повільною течією води, по берегах озер. Бобер гарний плавець і вправний пірнальщик. Під водою може бути 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час 600-700 метрів. На суші неповороткий, повільний. Бобри живуть сім'єю, яка складається з батьків, їх дітей цього року і минулого року. Один раз в рік самочка народжує до 6 дитинчат. Новонароджені крихітки вагою 0,5 кг відразу симпатичні - у пухнастих м'яких шубках і з відкритими очима. Перші 2 дні вони призвичаюються, а на 3-й день уже плавають. Материнським молоком харчуються 2 місяці, хоча у 3-х недільному віці вже гризуть деревину. Молодь живе з батьками до 2 років. На 3-4 рік життя утворюють свої сім'ї.
Бобри більш діяльні вночі, то ж роздивитися тварину у природі вдасться не всім.
каштанового кольору хутро, «багатоцільовий» хвіст покритий лусочками і щетинками, передні лапи з довгими гострими кігтями, задні з перетинки між пальцями, чотири загнуті різці яскраво-оранжевого кольору, які ростуть все життя і сточуються, як і в усіх гризунів. А ще ви дізнаєтеся як бобер «розчісує» своє водонепроникне хутро, що він вегетаріанець, вправний архітектор та багато цікавинок про тварину, яка живе навіть у межах нашого міста.
Рештки первісного тура
Серед ряду палеонтологічних знахідок у відділі «Природа Приостер'я» НКМ ім.І.Спаського експонуються череп та роги бика первісного, або тура (Bos primigenius). На жаль, ми вже ніколи не побачимо цю тварину у природі, бо тури вимерли у 17 столітті. Остання туриця загинула в 1627 році. Відомо, що тварини відзначалися злим норовом, великою силою, швидкістю. Їх знищенню сприяли мисливці і рубка лісів ( майже все як і сьогодні).
Череп бика первісного або тура знайдено 5 серпня 1971 року в м.Ніжині біля річки Остер учнями школи №5. То ж, якщо хтось із читачів згадає цю історію, дуже просимо повідомити це співробітників природничого відділу музею.
