Календар Ніжина на січень 2021 рік: дати, події, імена

Ніжин.City

03 січня 2021 14:06

Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2021 рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені. Ніжин Сіty публікує календар подій на січень 2021.

1 (20 грудня 1860 р. за ст. ст.) – 160 років тому народився Юхим Федорович Карський (Карскі Яўхім Фёдаравіч) (1861-1931), білоруський мовознавець й літературознавець, фольклорист, мовознавець, філолог-славіст, палеограф, етнограф.

Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1885).

Доктор філології (1896). Академік Петербурзької (1916) та Російської (1917) Академій наук. Дійсний член Академії наук СРСР (1925) та Чеської Академії наук (1929). Ректор Варшавського університету (1905-1910). Головний редактор журналу «Русский филологический вестник» (1905-1917). Директор Музею антропології та етнографії (1921-1929). Основоположник білоруського мовознавства, літературознавства, фольклористики. Наукові дослідження: діалектологія та історія білоруської мови, фольклор, історія білоруської літератури; актуальні питання славістики, білорусистики, русистики. Підготував «Праграму для збору асаблівасцей беларускіх гаворак» (С.-Петярбург, 1897; Петраград, 1916).

Праці:

Обзор звуков и форм белорусской речи. – М., 1885; Грамматика древнего церковно-славянского языка, сравнительно с русским (курс средних учебных заведений). – Вильна, 1888; К истории звуков и форм белорусской речи. – Варшава, 1893; О языке так называемых Литовских летописей. – Варшава, 1894; Особенности письма и языка Мстиславова Евангелия. –Варшава, 1895; Западнорусские переводы Псалтыри в ХV–XVII веках. – Варшава, 1896; Очерк славянской кирилловской палеографии. – Варшава, 1901; Славянская кирилловская палеография». –Ленинград, 1928; Белорусы: Т. 1-3. – М., 1955-1956; Труды по белорусскому и другим славянским языкам. – М., 1962.

1 – 75 років тому засновано (1946) в Ніжині ВАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод».

Народним комісаріатом СРСР наказом №7 у Ніжині створено екскаваторну станцію зі штатом 29 чоловік. З часом її назва змінювалася: центральні ремонтно-механічні майстерні (1950-1974), ремонтно-механічний завод (1974-1991), орендне підприємство «Ніжинський ремонтно-механічний завод» (1991-1993), акціонерне товариство «Ніжинський дослідно-механічний завод» (1993). Виробництво чавунного лиття для залізничного транспорту, виготовлення пічного, художнього чавунного лиття, виробництво навісних роторних косарок і валкоукладчиків, виробництво техніки для сільського господарства та комунальних служб.

Адреса: вул. Носівський шлях, 56.

1 – 60 років тому відкрито (1961) Ніжинську міську стоматологічну поліклініку (нині – Комунальне некомерційне підприємство «Ніжинська міська стоматологічна поліклініка»).

Займається медичною практикою у формі надання спеціалізованої стоматологічної медичної допомоги населенню м. Ніжина та Ніжинської міської об’єднаної територіальної громади, уживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров’я.

Адреса: вул.Батюка,7

2 – 85 років тому народився Михайло Миколайович Веркалець (1936-2009), педагог, журналіст , науковець, літературознавець, релігієзнавець, письменник, критик.

Викладач Ніжинського державного педагогічного інституту ім.М.В.Гоголя (1982-1989).

Доктор філологічних наук (1997). Професор кафедри історії журналістики Інституту журналістики Київського національного університету ( 2000–2009). Член НСПУ (1997). Грінченкознавець. Працював на радіостанціях «Україна» та «Свобода» як автор літературно-публіцистичних нарисів. Наукові дослідження: українська філологія, орієнталістика, релігієзнавство, проблематика ЗМІ.

Праці: А. Ю. Кримський у колі своїх сучасників. – К., 1990; Краса у розумі: Пед. ідеї Б. Д. Грінченка. – К., 1990; Арабські казки у записах А. Кримського. – К., 1992; Проблема духовності тюркських народів у дослідженнях А. Ю. Кримського. – К., 1995; Нація на ординських воловодах. – К., 2001; Давня персько-таджицька словесність у дослідженнях А. Ю. Кримського. –К., 2003.

5 – 85 років тому народився Петро Йосипович ПОЛАДИЧ (1936-2020), педагог, художник.

Випускник Ніжинського технікуму механізації сільського господарства. Проживав у Ніжині з 1958 року. Працював викладачем кафедри фізичного виховання НУБіП України. Учасник персональних виставок у Ніжинському краєзнавчому музеї ім. Івана Спаського. Відмінник народної освіти.

9 – 365 років (1656) Універсалу Богдана Хмельницького старшині й козакам Війська Запорозького з «суворим нагадуванням» про те, що Ніжин перебуває під гетьманською обороною і протекцією.

Універсал під страхом «на горле караний» застерігав щоб «…кривди и утяженя паномъ мещаном нежинъским не чинили и вымисловъ жадных не вымишляли, кожуховъ, чобутъ, шлыкувъ и рукавицъ не брали, сами теж жебы по кромах шарпати не казали и жадное речи найменшое в о них не вытягали…».

11 – 55 років тому народився Олександр Сергійович Морозов (1966), історик, музеєзнавець, краєзнавець.

Науковий співробітник Ніжинського краєзнавчого музею (1991-1997). Завідувач Музею рідкісної книги Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (з 2007 р.) та Музею Юрія Лисянського (з 2019р.). Директор бібліотеки імені академіка М.О. Лавровського НДУ ім. Миколи Гоголя. Співупорядник та член редколегії часопису «Ніжинська старовина» й газети «Ніжинські старожитності». Засновник Кімнати – музею мореплавця Юрія Лисянського (2018) в Музеї рідкісної книги.

Упорядник книг «Греки в Ніжині» вип. 1 (2000), вип. 2 (2001), вип. 3 (2003), «Сердца, отданные Элладе» (2009), Харлампович К. «Нариси історії грецької колонії в Ніжині (XVII-XVIII ст.) (2011), «Стародруки XVI – першої половини XVIII ст. з колекції «Polonica» бібліотеки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя» (2010) та ін.

Член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Нагороджений медаллю №2 «Братья Зосимы» Ніжинського міського товариства ім. Братів Зосимів.

14 – 65 років тому народився Леонід Павлович МОСКОТІН (1956-2015), герой АТО (ООС), громадський активіст.

Випускник Ніжинської середньої школи №1 (1973). Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. Миколи Гоголя. Працював у Ніжині учителем, майстром на заводі, хіміком, енергетиком, будівельником. Учасник громадсько-політичних рухів у Ніжині.

На фасаді ЗОШ №1 встановлена меморіальна дошка (2015).

Учасник Революції гідності. Боєць «Легіону Свободи». Солдат зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Загинув 11 липня 2015 року під час бойового чергування поблизу Донецького аеропорту, потрапивши під гранатометний обстріл. Похований 14 липня 2015 року в м. Ніжині на Овдіївському кладовищі.

Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступ. (2016, посмертно).

18 – 65 років тому народився Микола Степанович Тимошик (псевд. М. Деснянич) (1956), український учений, журналіст, публіцист, літературний критик, видавець.

Уродженець с. Данина Ніжинського району.

Рецензент першого видання «Історія Ніжина мовою дат» (1993). Викладач НДУ ім.Миколи Гоголя (з 2019р.)

Доктор філологічних наук (1997). Професор (2002). Академік Академії наук вищої школи України (2005). Завідувач кафедри видавничої справи та Інституту журналістики й міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв. Член Національної спілки письменників України (2000). Член Національної спілки журналістів України (1981). Голова Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка). Директор науково-видавничого центру «Наша культура й наука». Заступник голови Навчально-методичної комісії з масової комунікації при Міністерстві освіти та науки України. Член Експертної ради Національної програми «Українська книга» при Держтелерадіо України. Експерт щорічної акції «Книжка року» часопису «Книжник-ревю». Стажувався в Колегії Святого Андрія Манітобського університету (Канада, 1997, 2000), Українському вільному університеті (Мюнхен, 1998), Інституті перепідготовки журналістів Fojo (Швеція, 2003), Міжнародному Андалузькому університеті (Іспанія, 2006), НТШ у Європі (Cарсель, Франція, 2003), Українському Католицькому Університеті (Рим, 2012), Стенфордському університеті (США, 2014). Автор передач на першому каналі Національному радіо: "Божа іскра Івана Огієнка" (1996-1997), "На перехрестях долі" (до тисячоліття української книги, 1998-1999) "Сторінками історії" (2002 - 2003), "Залізне вороття" (2003, 2005). Лауреат премій імені Івана Огієнка (1995) та Якова Гальчевського.

Нагороджений орденами Святого Архистратига Михаїла (2003), Рівноапостольного князя Володимира (2006, УПЦ КП).

Лауреат Літературної премії імені Івана Франка (2009) за книгу «Історія видавничої справи».

Вибрані праці: Голгофа Івана Огієнка: українознавчі проблеми в державній, науковій, редакторській та видавничій діяльності – К.,1997; Її величність – книга: Історія видавничої справи Київського університету. 1834-1999. – К., 1999; Лишусь навіки з чужиною…: митрополит Іларіона (Іван Огієнко) і українське відродження. – К., 2000; Історія видавничої справи”. – К., 2003, 2007; Видавничий бізнес. – К., 2005; Книга для автора, редактора, видавця. – К., 2005, 2006, 2010; Село. Т. 1: Зійти з безпам’ятства. – К., 2017; Село. Т. 2: Трудний шлях відмосковлення. – К., 2017.

19 – 640 років (1381) від часу першої письмової згадки про Ніжин під його сучасною назвою.

Київський князь Володимир Ольгердович подарував місто у вічне володіння родині князя Юрія Половця-Рожиновського, нащадка половецького хана Тугоркана.

21 – 60 років тому народилася Людмила Іванівна ПРИХОДЬКО (1961), педагог, громадська діячка.

Закінчила Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (1979), Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя (1984). Працює заступником директора з науково-методичної роботи Ніжинської гімназії №3.

Заслужений учитель України. Учитель-методист. Друкується у фахових журналах з методики викладання світової літератури. Призер республіканського конкурсу-фестивалю педагогічних ідей (2014). Депутат міської ради 6 скликання (2010-2015). Упорядник книги «Серця, опалені війною» (Ніжин,2016).

25 (12 січня за ст. ст.) – 120 років тому народився Юрій Наумович ГУНДИЧ (1901-1972), письменник, перекладач.

Навчався на робітфаці в Ніжині.

Член СП СРСР. Працював журналістом, редагував низку газет та журналів (1929-1963). Переклав з російської документальну повість «У кримському підпіллі» І. Козлова (1949), «Оповідання» А. Упіта (1956), романи «Крізь тайгу» (К.,1957), «Дерсу Узала» В. Арсеньєва (К.,1970), твори з білоруської, латиської., болгарської, сербської мов. Член «Плугу».

Твори: Йосип Магомет. – К., 1950; Маленькі оповідання. – К., 1956.

28 – 70 років тому народився Леонід Костянтинович КАДЕНЮК (1951-2018), перший льотчик-космонавт Незалежної України.

1999 року відвідав у складі делегації агітпоїзда «Молодь України» з освітньою акцією Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір'я» ПТУ-2, Агротехнічний коледж, Будинок дітей та юнацтва, державний університет ім. Миколи Гоголя міста Ніжина.

Випускник Чернігівського вищого авіаційного училища льотчиків, у якому деякий час працював льотчиком - інструктором.

Герой України. Генерал-майор авіації. Народний депутат України 4-го скликання. Народний Посол України. Президент Аерокосмічного товариства України. Радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича.

Нагороджений орденами «За заслуги» 3 ступ.(2011), «За мужність» (1998) та медалями.

Автор 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія - Космос» (2009), яка отримала перше місце на конкурсі «Книжка року 2009» в номінації «Обрії».

28 – 95 років тому народилася Зінаїда Василівна КИРИЛЮК (1926), літературознавець.

Викладач Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1989-1998).

Доцент Київського університету (1959-1989). Доктор філологічних наук (1989). Професор (1991). Наукові дослідження присвячені питанням теорії літератури, російсько-українським зв’язкам, методиці викладання літератури з питань української, російської та зарубіжної літератури в школі та вищих навчальних закладах.

Праці: Орест Сомов – критик та белетрист пушкінської епохи. – К., 1965; Искусство создания литературного характера. – К., 1986; Не осуществленный замысел А. Пушкина // Русcкая литература. –1994. № 1; Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм. – Тернопіль: Астон, 2002; Література Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2008.

29 – День пам’яті Героїв Крут.