В 2020 році в м. Ніжині 128 осіб звернулися за медичною допомогою після отриманих укусів тваринами (в 2019 році – 198). З них 100 укусів нанесені собаками, з яких 27 випадків укуси безпритульних собак (в 2019 році – 72 укуси безпритульних). 28 укусів здійснено котами, 6 з яких безпритульними (в 2019 році – 9 укусів безпритульними). Укусів чи ослинення іншими тваринами не було зареєстровано. Зменшення кількості покусаних пов’язано із зниженням господарської активності жителів міста під час карантину, але збільшилась кількість покусаних домашніми тваринами та випадків вбивства тварин. Повідомляє Ніжин Сіty за інформацією Світлани Семенівни Замишляк, лікара епідеміолога.
Антирабічні щеплення були призначені 26 особам з числа тих хто звернувся за медичною допомогою, що становить 20,3 % від кількості покусаних. Повний курс щеплень отримали 22 покусані особи (84,6 %), ще 4 покусаних, від щеплень відмовились та ще 5 знаходяться в стадії отримання щеплень.
Профілактика сказу
Направлені 100 повідомлень до Ніжинської державної лікарні ветеринарної медицини про укуси відомими для постраждалих тваринами, з метою проведення їх огляду та нагляду за ними впродовж 10 днів. Від спеціалістів ветеринарної медицини отримано 92 довідки з висновками про результати обстеження тварин, для передачі їх медичним установам в які звернулись потерпілі від укусів. У 8 випадках, тварини які здійснили напади на людей, не були надані для ветеринарного огляду. Згідно висновків з представлених довідок, тварин хворих на сказ на території міста не виявлено.
Сказ є особливо небезпечною інфекцією, збудник якої належить до сімейства Рабдовірусів. На сказ можуть захворіти всі види теплокровних, в тому числі травоїдні тварини (велика і мала рогата худоба, коні, віслюки, верблюди, олені). Але основними джерелами збудника є дикі хижі тварини (вовки, лисиці, собаки, єнотовидні собаки, шакали, щури та коти) які передають вірус при укусах. Захворюваність на сказ серед собак, котів та сільськогосподарських тварин є показником епізоотичного неблагополуччя серед диких тварин. Людина є випадковим ланцюгом в природному вогнищі сказу та не бере участі в циркуляції вірусу в природі.
В Україні реєструють поодинокі випадки захворювань на сказ серед людей, але всі вони закінчуються смертю потерпілих, тому це недопустимо. Пов'язані ці випадки з несвоєчасним зверненням за медичною допомогою потерпілих від укусів чи ослинення пошкоджених ділянок шкіри тваринами (в тому числі домашніми), або порушеннями схеми вакцинації.
Ускладнюють ситуацію порушення правил утримання домашніх тварин їх власниками, неповне охоплення імунізацією проти сказу домашніх тварин, відсутність своєчасної профілактичної вакцинації від сказу осіб з групи ризику щодо захворювання на сказ та зростання кількості безпритульних собак в м. Ніжині. Викликає занепокоєння відсутність заходів боротьби з їх стихійним розселенням поблизу місць торгівлі продуктами та біля закладів громадського харчування. Що є передумовою формування осередків сказу міського типу. Тому епідеміологічний нагляд направлений на попередження захворювань на сказ та зниження ризику зараження як людини так і тварин.
