17 листопада Міжнародний День студентів. Про студентів та першу свою стипендію Ніжин.City розповіли відомі в Ніжині викладачі.
Олександр Самойленко, ректор НДУ
У цьому році конкурсна ситуація в нашому виші була напруженою. Ми досить оптимістично дивимося на студентів, яких прийняли. Деякі досить сильні, з високими балами, що не може не тішити і не вселяти надію на перспективу. Є з ким працювати. Приємно, що вони обрали наш університет.
Система освіти за останні два десятиліття суттєво змінилася. І підходи, і організація, і філософія освітнього процесу змінилися. Навчання стало більш інтенсивним та більш інформаційним. Студенти користуються сучасними технологіями, що значно полегшує процес навчання. Прикро, що соціально-побутові проблеми накладають свій відбиток, змушують йти на додатковий підробіток, іноді ставлячи навчальний процес на другий план.
Проте напередодні свята хотів би нагадати студентам відчути різнобарв’я студентського життя, дарованого долею. Це пам’ятні роки для кожної людини, хто був студентом. Треба насолоджуватись цим життям в усіх його проявах: в навчанні, в освітньому процесі, в різноманітних заходах. Бажаю впевнено йти до поставленої мети, вірити в свої сили.
У моїй родині був культ книги. Тож завжди з першої стипендії і в подальшому купував книги, створював власну бібліотеку. В студентські роки прагнув знайти цікаві книги, навіть заборонених у той час авторів. Намагався відстежувати і купувати книги історичної тематики, національно-патріотичного спрямування.
Ірина Лук’яненко, заступник директора Ніжинського медичного коледжу
Наші студенти креативні, творчі, орієнтовані на медичну професію. Інколи приємно дивують. Вони встигають не лише вчитися, а й займатися художньою творчістю, знімати фільми про молодіжні проблеми. Останній фільм про гендерне насилля. Були приємно здивовані, адже фільм серйозний.
Молодь змушує нас йти з ними в ногу, іноді це важко. Ми вимушені вивчати новітні технології, якими володіють вони, але не завжди це виходить. Наші студенти живуть повноцінним життям. Встигають вчитися і відпочивати, причому, змістовно.
Всю стипендію витрачали на книги, підручники. Все, що купували, було просто необхідно в навчальному процесі. Це були немов «захалявні книжечки». Ми ними користувалися постійно. Наші викладачі - справжні корифеї - вчили нас любити книги, берегти їх.
Геннадій Лисенко, доцент кафедри біології НДУ
Якщо порівняти студента дев’яностих і теперішнього, то студент дев’яностих, з посередніми знаннями тоді, сьогодні мав би ледь не Гоголівську стипендію. Прикро, що студенти приходять з низьким рівнем знань. Сьогодні у більшості немає мотивації. Вища освіта не має того престижу, який мала раніше. Проте студентське життя сповнене прекрасних миттєвостей, і цей час необхідно берегти. Бажаю вчитися, вчитися і вчитися, адже «студент, студіювати» - означає вчитися.
На свою першу стипендію я купив станковий і дорогий тоді рюкзак «Єрмак», який і сьогодні мені служить в походах.
