Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2020 рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені. На Ніжин Сіty публікуємо календар подій на січень.
1 – 210 років тому народився Василь Федорович Домбровський (1810–1845), історик, архівознавець, археограф.
Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук (1831). Наглядач при ліцейному пансіоні та виконувач обов’язків учителя німецької мови. Був блискучим лектором.
Один з чотирьох членів-співзасновників Київської тимчасової комісії для робору давніх актів (київська археографічна комісія). Першим звернув увагу на значення актових книг як важливого історичного джерела, зробив спробу їхньої класифікації.
Перекладав iноземну мемуаристику.
Редактор історичного відділу «Памятников, издаваемых Временною комиссиею для разбора древних актов» (1843–1844). Член Копенгагенського королівського товариства північних антикваріїв (1844). Нагороджений орденом Св. Станіслава 3 ступ.
Вибрані праці: Острожская старина // Киевлянин. – 1840. – Кн. 1. – С. 81–118; Луцк // Киевлянин. – 1841. – Кн. 2. – С. 49–67; Очерк города Чернигова и его области в древнее и новое время. – К. : Унив. тип., 1846; О Кременецком замке // Киевлянин. – 1850. – Кн. 3. – С. 39–44.
1 – 70 років тому народився Валерій Андрійович Смолій (1950), український історик, медієвіст, державний діяч.
Викладач НДПІ ім. М.В. Гоголя (1971–1972).
Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Дійсний член НАН України (1995). Віце-прем’єр Уряду України (1997–1999). Директор Інституту історії НАН України (з 1993 р.). Член президії правління Національної спілки краєзнавців України. Головний редактор «Українського історичного журналу (з 1995 р.). Основний напрямок наукових досліджень – національна історія доби середньовіччя та нового часу. Нагороджений Почесною відзнакою Президента України (1996) та орденами князя Ярослава Мудрого 3 ступ. (2011), 4 ступ. (2004), 5 ступ. (1999), «За заслуги» 1 ступ. (2009), 2 ступ. (2006).
Вибрані праці: У пошуках нової концепції Визвольної війни українського народу XVII ст. – К., 1992 (співавт.); Правобережна Україна у другій половині XVII–XVIII ст. : проблема державотворення. – К., 1993 (співавт.); Богдан Хмельницький : соціально-політичний портрет. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1995 (співавт.); Українська державна ідея XVII-XVIII століть : проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997 (співавт.); Українська національна революція середини XVII століття : проблеми, пошуки, рішення. – К., 1999 (співавт.); Богдан Хмельницький : Біографічний нарис. – К., 2002 (співавт.); Петро Дорошенко : Політичний портрет. – К, 2011 (співавт.); Український політичний проект XVII ст.: становлення національного інституту влади / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2014 (співавт.).
4 – 80 років тому народився Михайло Іванович Руденко (1940), лікар, письменник.
Уродженець с. Лосинівка Ніжинського району.
Випускник Ніжинського медичного училища (1958).
Випускник Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1971). Завідувач відділенням функціональної діагностики Чернігівської обласної лікарні (з 1978 р.). Співробітничав з редакцією газети «Майстер вугілля» на Донбасі. Член Національної спілки письменників України (1997). Лауреат обласної літературної премії ім. М.М. Коцюбинського (1999).
Твори: Ліки для двох. – Чернігів,1993; «Тільки ти…». – Чернігів, 1998; З коханими не розлучайтеся. – Чернігів, 2010.
5 – 95 років тому народився Іван Федорович Желтоплясов (справж. прізв. Жовтопляс) (1925–1990), військовик. Герой Радянського Союзу (1945, за мужність під час форсування річки Західний Буг).
Уродженець Ніжина.
Під час Голодомору втратив батьків, тому виховувався в Земетчинському дитячому будинку (Пензенська область), де прізвище змінили на «Желтоплясов». Під час Другої Світової війни – командир відділення 1-ї кулеметної роти 498-го стрілецького полку 132-ї Бахмацької, двічі Червонознаменного, ордену Суворова стрілецької дивізії 129-го стрілецького корпусу 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, молодший сержант. Нагороджений орденами Леніна (1945), Вітчизняної війни 1 ступ. (1985), Трудової Слави 3 ступ., медалями.
5 (24 грудня 1859 за ст. ст.) – 160 років тому народився Василь Григорович Ляскоронський (1859–1928), історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф.
Екстраординарний професор кафедри російської історії НІФІ кн. Безбородька (1909–1922). Дійсний член Історико-філологічного товариства при НІФІ. Викладав на Ніжинських вищих жіночих курсах (1916).
Професор (1908). Дійсний член 7 наукових товариств. Статський радник. Наукові дослідження: історія. географія, топографія, нумізматика, допоміжні історичні дисципліни.
Нагороджений чотирма орденами і однією пам’ятною срібною медаллю.
За висловом Острянко А.М. «…його доробок <…> робота у наукових товариствах та організаціях, а також популяризація української історії <…> сприяли формуванню стійкого інтересу до історії України».
Вибрані праці: Владимир Мономах и его заботы о благе русской земли : Истор. очерк. – К., 1892; История переяславльской земли с древнейших времен до половины ХІІІ ст. – К., 1897; Иностранные карты и атласы ХVI и XVII веков, относящиеся к Южной России. – К., 1903; Киевский Вышгород в удельно-вечевое время. – С.-Петербург, 1913; Главнейшие черты общественно-политической и религиозной церковной деятельности князя Владимира Святого и его заслуги в отношении Русской земли. – Нежин, 1916; К вопросу о Киевском Вышгороде в удельно-вечевое время. – К., 1918; Римская монета в пределах Южной России как исторический источник для древнейшего периода русской истории // Изв. Истор.-филол. ин-та в Нежине. – 1920. – Т. 33.
6 (25 грудня 1869 за ст. ст.) – 150 років тому народився Іван Павлович Козловський (1869–1943), історик, археолог, архівіст.
Викладач НІФІ кн. Безбородька (1907–1909). Директор НІФІ (1916–1918). Член Ніжинського історико-філологічного товариства.
Випускник Університету св. Володимира у Києві (1892). Професор історії Варшавського університету. 1930 року за релігійні переконання висланий у Казахстан. Незабаром звільнений, однак позбавлений права проживати у 12-ти населених пунктах СРСР. Реабілітований (1989).
Вибрані праці: Сильвестр Медведев. Очерк из истории русского образования и общественной жизни в конце ХVII в. – К., 1895; Систематический указатель к «Университетским Известиям» за 1884-1896 гг. – К., 1898; Краткий очерк истории русской торговли. – К., 1898. Вып. 1; Андрей Виниус, сотрудник Петра Великого. – С.-Петербург, 1911; Новая попытка решения вопросов о месте и времени крещения святой княгини Ольги. – Варшава, 1911; Первые почты и первые почтмейстеры в Московском государстве. – Варшава, 1913.
7 – 90 років тому народився Петро Юхимович (Пінхас Хаімович) Самородницький (1930–2013), філософ, історик.
Старший викладач кафедри філософії і політекономії НДПІ ім. М.В. Гоголя (1966–1977). У Ніжині написав книгу «Странный народец» (про історію єврейського народу) (надрукована в українському журналі «Діялоги» та видана окремою книгою).
Кандидат філософських наук (1972). Науковий консультант «Короткої єврейської енциклопедії» (Ізраїль). Книгу «Странный народец» цитує О. Солженіцин у своїй праці «Двести лет вместе (1795–1995)» (2001). Помер у Ізраїлі.
Праця: Опровержение будущего: введение в телеологию человека. – М., 2001.
12 – 220 років тому народився Степан Онисимович Бурачок (Стефан Бурачок) (1800–1877), кораблебудівник, публіцист, прозаїк, видавець.
Уродженець c. Заньки Ніжинського району.
За освітою – корабельний інженер. Генерал-лейтенант Корпусу корабельних інженерів (1869). Викладав кораблебудування в Морському корпусі. За десять років спорудив на верфях Астраханського адміралтейства близько 30 нових бойових кораблів, в тому числі – 8 бригів, 4 транспорти, а також два перших колісних пароплави «Кура» та «Предприятие». Видавець щомісячного просвітницького журналу «Маяк» (1840-1845, разом з П. Корсаковим). В журналі приймали участь українські письменники Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Т. Шевченко.
Нагороджений орденами Св. Станіслава 1 ступ., Св. Володимира 4 ступ. і Св. Анни 3 ступ.
Вибрані праці: Наука и искусство корабельного зодчества. – СПб., 1867.; Попытка упростить пиротехнику и вообще отопление. – СПб., 1867; Мистицизм и квакерство : (Из посмерт. записок адм. Бурачка). – СПб. : тип. «Колокол», 1910.
13 – 45 років тому (1975) у Ніжині відкрито заводу «Прогрес» (нині – ДП НВК «Прогрес»).
Науково-виробничий комплекс «Прогрес» є підприємством оборонно-промислового комплексу (ОПК) України і спеціалізується на розробці та виробництві складних оптичних, оптико-електронних і оптико-механічних приладів та гіроскопічних пристроїв, медичної техніки, теплових насосів, теплообмінних пристроїв, товарів народного споживання.
14 (2 січня за ст. ст.) – 165 років тому народився Опанас Георгійович Сластіон (Сластьон, Сластьонов) (1855–1933), живописець, графік романтично-народницького напряму, архітектор, етнограф, мистецтвознавець, педагог.
За його проектом у Ніжині побудовано у стилі українського архітектурного модерну будинок електростанції (1914–1916) на вул. Московська, 3.
Один із засновників українського архітектурного стилю модерн. Спроектував низку будинків земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств тощо. Ілюстратор творів Т. Шевченка. Засновник Миргородського історико-краєзнавчого музею. Найвідоміші малярські твори: «Козаки і море» (ілюстрації до поеми Данила Мордовця, 1858), «Гайдамаки» (ілюстрації до поеми Тараса Шевченка, 1883–1885), «Старовина українська і запорізька» (літографії до альбому 1890-і рр.), «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899). Його твори зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, Полтавському державному художньому музеї та ін. Придбав фонограф і перший в Україні записав кобзарські думи. Ініціатор створення двох кобзарських капел.
15 (2 січня за ст. ст.) – 105 років тому народився Іван Венедиктович Бровко (1915–2009), вчений-філолог, випробувач ракетно-космічної техніки, правозахисник.
Викладач психології НДПІ ім. М.В. Гоголя (1963–1967).
Закінчив Сталінський ІНО (нині Донецьк, 1939), Вище артилерійське училище в Москві (1941). Учасник Другої світової війни, командував гвардійськими мінометними частинами та однією з перших батарей «Катюш». У травні 1945 року зарахований до спецгрупи ракетників «Постріл», яку очолював С.П. Корольов. Учасник запуску першої балістичної ракети ФАУ-2. Викладач Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1953–1960). Кандидат педагогічних наук (1956). Учасник руху шістдесятників, виступав проти русифікації й денаціоналізації української молоді. Зазнав переслідувань від радянської влади. Співголова Українського комітету «Гельсинкі-90», у складі його делегації виступав на засіданні Гельсинської Громадської Асамблеї у Празі (жовтень 1990).
Вибрані праці: Вивчення творчості Олеся Гончара в школі. – К : Радянська школа, 1957; Аналіз літературного твору : Посіб. для вчителів. – К., 1959 (співавт.); Космос беден без поэтов... (о С.П. Королеве). – К. : Знання, 1986.
16 (4 січня за ст. ст.) – 145 років тому народився Григорій Феофанович Манілов (1875–1954), український диригент, педагог.
Уродженець Ніжина.
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1950). Керівник Миколаївського заслуженого струнного оркестру УРСР (1950). Автор багатьох обробок та інструментовок для оркестру народних інструментів, п’єс для духового оркестру, пісень. Досвід роботи з музичними колективами й нині використовується у системі художньої самодіяльності, у класах народних інструментів, оркестрових класах музичних шкіл.
17 – 80 років тому народилася Валентина Михайлівна Канівець (1940), педагог.
Закінчила НДПІ ім. М.В. Гоголя (1963). Викладач НДПІ ім. М.В. Гоголя (1964–2004).
Відмінник освіти України (1995). Автор понад 30 наукових праць. Основний напрямок наукових досліджень – ентомологія.
20 – 90 років тому народився Леонід Михайлович Горіловський (1930–2015), лікар.
Уродженець Ніжина.
- медичних наук (1985). Професор. Заслужений лікар Російської Федерації. Засновник нового напрямку в урології – геріатричної урології. Член Європейської асоціації урологів і делегат Росії в Міжнародному товаристві урологів. Замісник голови Російського товариства урологів (1990). Член редколегій журналів «Урология», «Клиническая геронтология», «International Urology and Nephrology incorporating Geriartric Nephrology and Urology». Автор понад 300 публікацій, 9 монографій.
Вибрані праці: Очерки гериатрической урологии. – М. : Авиценна, 1993; Заболевания предстательной железы в пожилом возрасте. – М. : Медпрактика, 1999.
22 (10 січня за ст. ст.) – 180 років тому народився Григорій Васильович Малеванський (1840–1919), філософ, богослов, перекладач.
Екстраординарний професор філософії НІФІ кн. Безбородька (1883–1905), інспектор Інституту (1899–1905), член Правління (1895–1897). Його батько – священик, родом із Ніжина, належав до старовинного польського шляхетського та дворянського роду – герба Яструбець або Ястшембець (пол. Jastrzębiec), який вперше зустрічається у документах, датованих 1386 роком.
Автор понад 50-ти критико-бібліографічних статей і рецензій на праці німецьких, англійських, французьких богословів – його сучасників. До наукового доробку належать історико-філософські і богословські праці та коментовані російськомовні переклади деяких творів Платона і значної частини трактатів Плотіна. Нагороджений орденами Святої Анни 3 ступ. (1895), Святого Станіслава 3 ступ. (1890), срібною медаллю на Олександрівській стрічці в пам’ять царювання Імператора Олександра III (1896).
Вибрані праці: Догматическая система Оригена Александрийского // ТКДА. – 1870. – №1–9; О духовной природе человека – против материализма и дарвинизма // Православное обозрение. – 1873. – №4, 5; Вера в Бога как всеблагого промыслителя (опыт теодицеи в виду новейших антитеистических направлений филос. и богословской мысли // ТКДА. – 1874. – №2, 4, 7, 9; Духовное начало психических явлений // Православное обозрение. – 1875; Диалоги Платона «Тимей» (или о природе вещей) и «Критий». Перевод с введением и примечаниями. – К., 1883; Нравственные принципи и характери древних греч. философов // ТКДА. – 1897. – №10–12; Избр. трактаты Плотина / Пер. с греч. яз. // Вера и разум. – 1898. – №8, 9, 11, 13, 14, 17, 19, 1899. – №2, 6, 11–15, 1900. – № 18–21.
25 – 70 років тому народилася Ольга Іванівна Сидоренко (1950), педагог.
Закінчила НДПІ ім. М.В. Гоголя (1971).
Працювала в школах Новгород-Сіверського та Менського районів. Відмінник освіти України. Заслужений вчитель України (2007). Переможець республіканського конкурсу нарисів про сільського вчителя, оголошеного газетою «Освіта України» (2001). Лауреат V обласного конкурсу «Жінка року – 2002» у номінації «Сіячі доброго, прекрасного, вічного». Дипломант ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник: крок у XXI століття», ІV етапу Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник – 2004» у номінації «Класні керівники 5–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Автор книги «Моє село, єдине на землі».
25 – 95 років тому засновано (1925) Ніжинське наукове товариство краєзнавства при ВУАН.
Складалося з 4 секцій: історичної, статистично-економічної, етнографічної, природничої. Припинило діяльність на початку 30-х років.
29 – День вшанування пам’яті Героїв Крут.
1918 року відбувся бій під Кру́тами. Він тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ…
Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. У 2006 року на місці бою встановлено пам’ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.
30 – 255 років тому народився Василь Григорович Кукольник (1765–1821), науковий і культурно-освітній діяч, правознавець, учений-енциклопедист.
Перший директор Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1818–1821). Викладав у Гімназії майже всі предмети, передбачені навчальним планом. Батько Нестора та Павла Кукольників. Похований у Ніжині.
Доктор вільних мистецтв, філософії і права. З 1789 р. на посаді професора викладав в Замоському (Польща) Королівському ліцеї фізику, природничу історію, економічні науки. У 1813–1817 рр. викладав юридичні науки великим князям Михайлу Павловичу та Миколі (майбутньому імператору Миколі I).
Автор перших у Російській імперії підручників з римського та російського цивільного права. Праця Кукольника пол. «Treść nauki rolniczej» (Суть сільськогосподарської науки) (1791) стала першим польським підручником з сільського господарства.
Вибрані праці: Начальные основания римского гражданского права для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах. – СПб, 1810; Российское частное гражданское право. – Ч. 1: Изложение законов по предметам частнаго гражданскаго права, лицам, вещам и деяниям. – СПб., 1815; Российское частное гражданское право. – Ч. 2: Обряд гражданскаго судебнаго делопроизводства. – СПб., 1815; Руководство к преподаванию римского права. – СПб., 1821.
Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС
