Початок лютого для культурного простору Ніжина ознаменувався прем’єрою. "Дикий Ангел" Олекси Коломійця на сцені Будинку культури (директор - Ірина Литвинець) у виконанні Народного аматорського театру. Три покази і кожен з повним аншлагом.
Цього року аматорський театр при Ніжинському будинку культури святкуватиме ювілей у статусі Народного. Ніжин Сіty говорив про прем'єру і театр з режисером-постановником, керівником - Тетяною Іванівною Войтенко.
Тетяно Іванівно, чому саме «Дикий ангел»?
- Світ побачив цю п’єсу у 1978 році. Вона, до речі, відзначена державною премією. Прем’єра постановки відбулася у Київському театрі ім. І. Франка, саме там я її вперше і побачила. Вона мені припала до душі. Коли працювала в клубі залізничників станції Ніжин, то там ставили цю п’єсу. З тих пір, як очолила аматорський театр при Будинку культури, мала мрію поставити її. Сценарій трішки переробила, осучаснила. Нехай мене за це пробачить Олекса Федотович (нині вже покійний)...Змінила й фінал, адже у автора головний персонаж, батько Платон Микитович Ангел, помирав. Я подумала і вирішила – ні! Зараз в житті стільки печалі, депресія…Тому у нас вистава закінчується весіллям. А це значить - життя продовжується.
Ви запитали чому обрала цей твір! П'єса "Дикий Ангел" має підзаголовок — «Повість про сім'ю». Це психологічно-вибагливий твір. Він вчить… Вчить, як треба жити, як виховувати дітей. Для людини все починається з родини: виховання, пізнання моральних основ людської особистості.
Яким чином підбирався акторський склад?
- Коли був готовий сценарій, кожен образ вже був сформований, я його бачила. Серед знайомих ніжинців шукала хто б підійшов на ці ролі. Спрацювала режисерська «чуйка». Акторський склад підібрано вдало.
- Тетяно Іванівно, роль головного героя Платона Ангела, серед 60-тисячного населення дісталася яскравій та талановитій особистості - Леоніду Шагану, заслуженому працівнику культури України, який довгий час очолював культуру Ніжина! Чому вирішили, що це буде саме Шаган?
Так. Саме його я побачила на головну роль. Це людина життєлюб. Харизматична особистість. Він яскраво втілився в образ, і передав глядачеві велич задуму.
Розкажіть про себе? З якого часу керуєте театром, скільки за цей час було поставлено вистав під вашим режисерським керівництвом?
Закінчила музично-педагогічний факультет педінституту (НДУ ім. М.Гоголя). Будучи студенткою грала у виставах у клубі залізничників. У 1980- му році розпочала трудову діяльність у міському Будинку культури, очолювала його. Грала ролі в аматорському театрі. З 2000- х стала його керівником. За цей час було поставлено вистави: Карпенко-Карий «Мартин Буруля», Мольєр «Несправжній хворий», Володимир Винниченко «Закон», театралізована вистава «Сміємось, значить не здаємось», Андрій Макайонок «Трибунал» і "Дикий ангел" Олекси Коломійця. Кожна вистава по своєму прекрасна, і кожна, свого часу, пройшла - На ура!
Три покази, і три аншлаги! Тетяно Іванівно! Чи продовжите й надалі знайомство ніжинців з «Диким Ангелом»?
Так. Звичайно. Коли у повному складі збереться творчий колектив. Адже серед акторів є студенти -заочники, які поїдуть на сесію в інші міста.
Плануєте нові постановки?
В цьому році наш театр святкуватиме ювілей. Відзначатимемо 55 річчя з дня присвоєння йому звання Народного (1965 році). Виношую ідею зробити велике театралізоване шоу з нагоди ювілею. Нині в пошуках, у якій формі святкуватимемо, можливо це буде шоу, а можливо і нова вистава...
До речі, кожні три роки звання - " Народний" підтверджуємо новою роботою.
Ну, і на завершення нашої розмови! Тетяно Іванівно, якщо хтось із ніжинців відчуває в собі акторські здібності, і хоче їх реалізувати, чи може прийти до вашого театру, і спробувати свої сили?
Не тільки можна, а й треба. Приходьте на проби... Головне бажання.
У ролях: Уляна - дружина Платона - Наталія Кучеровська (директор Ніжинського міського центру соціальних служб для сім'ї та молоді); Петро, старший син - Віктор Сребранець (електромеханік Дарницької дистанції електропостачання); Федір - середній син- Анатолій Нагорний (звукорежисер Ніжинського НБК); Павлик-молодший син - Дмитро Дудка (студент НККіМ ім. М. Заньковецької); Таня -донька Платона- Наталія Вишнева (керівник відділу ПрАТ-ДАТАГРУП); Клава - лікарка - Вікторія Вишнева(керівник дитячого Зразкового ансамблю танцю "Вікторія"; маляр -Сергій Коломієць (оператор з обробки документів ПрАТ "Калсберг Україна"; Крячко-пенсіонер - Анатолій Мацько-(пенсіонер, ветеран праці); Віля -художник - Андрій Іванко та Оля - Дарина Замурейко - студенти НККіМ ім. М. Заньковецької.
Головна роль у спектаклі це, як правило, найдовше перебування на сцені, і великий обсяг тексту ролі. У виставі "Дикий ангел" така робота дісталася Леоніду Шагану. Ніжин Сіty поцікавився у виконавця головної ролі, як він перевтілювався у свій образ:
Леонід Шаган та Ніна Хребто
«Так... текст ролі великий, але нічого, справився. Зізнаюсь, що в деяких моментах доводилось навіть імпровізувати. Сама роль нескладна, близька мені. П’єса писалася у ті часи, в яких я сам і виховувався. Цінністю того часу була велика родина, де кілька поколінь жили під одним дахом, і де беззаперечним авторитетом був батько. Своїх дітей старався виховати порядними людьми. Думаю, мені вдалося. Це не перша моя роль. Починав свою театральну кар’єру ще школярем, грав у сільському, районному будинках культури. Неодноразово у аматорському театрі Ніжинського БК. Були ролі другого плану, але головна, і така серйозна – у «Дикому Ангелі»! На мою думку, гра вдалася. Сама п’єса несе виховне значення. Чув і бачив, як люди покидаючи зал після завершення вистави, плакали і говорили – Наче про мою сім’ю!», - прокоментував Леонід Шаган.
- П’єсу дещо осучаснили. Одну із ролей – Ліду, дружину Петра - старшого сина головного героя, який за сценарієм працює міністром, виконала ефектна білявка – Ніна Хребто, методист з питань релігії та роботи з національними меншинами відділу культури Ніжинської РДА. Для цієї акторки сцена – не нове. Вона виросла за кулісами. Її мама Світлана Мунтянова – керівник районного Будинку культури. Ніна з дитинства танцювала, є ведучою загально - районних заходів.
«З Тетяною Войтенко знайомі давно. Під час одного з концертів вона підійшла до мене і запропонувала роль. Відверто... Режисер підібрав акторський склад так, що грати було легко, з пів погляду відчували один одного. Репетиції проходили протягом року. У вихідні та позаробочий час всі прямували на репетиції. Три рази показували п’єсу. І всі рази був контакт з глядачем…Тричі виходили на сцену для аплодисментів. ", - розповіла Ніна.
Пропонуємо переглянути фото з вистави, взяті на сторінці фейсбук Будинку культури.
