Історія офіційної поштової листівки починається з 1869 року. Найбільш популярними вітальні листівки стали на рубежі ХІХ-ХХ століть. Більшість мальовничих українських великодніх поштівок датовано першим десятиліттям 20ст. – на цей час припадає розквіт листівки. До 1917 року на наших теренах великодніх листівок виготовляли утрійчі більше, ніж різвяних, Великдень мав більше, величніше значення за Різдво.
У період панування войовничого атеїзму і викоренення релігії в СРСР Великодні поштівки були заборонені на теренах радянської України. До 1939 р. найбільше святкових українських листівок друкувались у львівських видавництвах «Союзний базар», «Українська преса», «Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка», «Русалка», «Сокільський базар», «Преса», «Зоря», «Українське мистецтво», «Українська преса», «Відродження», «Нова хата», «Тема», книгарні «Рідна школа», громадській організації «Комітет допомоги вдовам і сиротам священиків у Львові». Також плідно діяли видавництва Якова Оренштайна, «Галицька накладня» в Коломиї, видавництво у Стрії. Більшість ціх листівок виконана на високому поліграфічному рівні.
До виготовлення оригіналів для святкових вітальних листівок власник відомого і популярного львівського видавництва «Русалка» (1911-1939) Г.Галуняк залучив кращих львівських художиків. Одним з перших, хто працював над створенням українських листівок, був художник Осип Курилас.
Олена Кульчицька використовувала такі святкові символи, як фігурки янголів, дзвони та інші. В її орнаментах простежується популярний тоді стиль модерну. Святослав Гординський підготував цикл кожна листівка якого вирізняється оригінальною орнаментацією, насиченістю рослинними та анімалістичними мотивами, оформленням геометричними формами.
Антін Манастирський для своїх листівок використовував образ маленького хлопчика-козака. Особливо виразною стала серія листівок львівського графіка Мирона Левицького. Його твори сповнені національним колоритом. У 1912–1913 роках у Львові видані великодні картки за ескізами українського живописця і графіка Ярослава Пстрака. Також на старовинних листівках можна побачити роботи Василя Дядинюка, Теодора Гриневича, Гната Колцуняка, Сергія Плошинського, Катерини Антонович та ін.
Після окупації 1939 року Західної Білорусі, Західної України національні великодні листівки друкувалися у Польщі та Німеченні, згодом у Канаді та США. Лише наприкінці 80-х років 20 ст. в Україні з’явилися нові вітальні поштівки «З Великоднем!»
Лілія Руденко,
завідувачка відділу « Поштова станція» Ніжинського краєзнавчого музею ім. Івана Спаського
