Рівно 170 років тому (наприкінці травня – на початку червня 1852 р.) на північно-західній околиці Ніжина, між передмістям Магерки та хутором Бобрик селянами під час польових робіт був знайдений скарб давньоруських срібників. Знахідка являла собою глиняний глечик із близько 200 монетами. Більшість із них – це срібники Володимира Великого із зображенням тризуба, а також монети Ярослава Мудрого та Святополка Володимировича.
Монети Ніжинського скарбу практично відразу стали об’єктом жвавих спекуляцій, і унікальна знахідка мала всі шанси розійтися «по руках» й загинути для науки, якби не професор словесності Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька Михайло Андрійович Тулов.
Дізнавшись про знахідку, професор М.А. Тулов негайно виїхав на місце події, обстежив його й зібрав декілька монет. Відразу зрозумівши важливість скарбу для науки, вчений письмово повідомив про знахідку до Києва. Дві монети зі скарбу професор передав мінц-кабінету ліцею в Ніжині, де на той час працював. За отриманою від М.А. Тулова інформацією до Ніжина в 1852 р. негайно виїхали професор російської історії Київського університету Св. Володимира Я. Волошинський і помічник попечителя Київського учбового округу М.В. Юзефович. Останній став основним збирачем скарбу. Частина монет перебувала в його особистій колекції (близько 50 срібників), частину він розіслав до різних наукових установ Російської імперії (до мінц-кабінету Імператорського університету Св. Володимира у Києві потрапила, наприклад, лише 31 монета з числа найгірше збережених), або подарував відомим на той час колекціонерам і можновладцям, у тому числі членам монаршого дому Романових.
На сьогодні з цього скарбу безперечно збереглося 179 монет, ще 20 екземплярів хоча й не розшукані, але відомі за описами, малюнками та згадками.
В даний час практично всі монети скарбу зосереджені в 4 музеях: Державному Ермітажі в Санкт-Петербурзі (найбільш повне зібрання), Київському історичному музеї, Історичному музеї та Оружейній палаті (обидва в Москві).
Унікальність скарбу полягає в тому, що знайдені монети остаточно засвідчили: у період княжіння Володимира Святославовича Давньоруська держава почала карбувати власні монети.
Ніжинський скарб дав початок історії нумізматики Київської Русі.
З 300 відомих на сьогодні найдавніших руських монет межі Х–ХІ ст. на Ніжинський скарб припадає майже 200 екземплярів. Зрештою, ця знахідка дала можливість по-новому поглянути на минуле нашого міста, в черговий раз засвідчуючи понад тисячолітню його історію.
(Використана література: Морозов О.С. Ніжинський скарб давньоруських срібників 1852 р.: доля знахідки. Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. 2011. Вип. 11(14)).
Оксана СТЕПАНОВА, науковий співробітник відділу «Музей історії Ніжина»
