Ніжин Сіty публікує календар подій на грудень. Нагадаємо! Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2022рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені.
1 – 140 років тому у Ніжині народився Микола Олексійович Петровський (1882-1922), військовик.
Закінчив 2-й Московський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1904). підпоручик 5-ї артилерійської бригади (Житомир). Згодом служив у 42-й та 44-й (Ніжин) артилерійських бригадах. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1911). Учасник Першої світової війни.
Старшина дієвої армії УНР. Полковник (1916). Організував з українських частин Західного фронту полк ім. К. Гордієнка (листопад, 1917). Начальник штабу 7-ї стрілецької дивізії (1917). Командир 3-го Запорізького куреня військ Центральної Ради (1918). Перейшов на бік російської армії (1919). Начальник штабу 6-ї Донської козачої дивізії (1919). У складі Російської Армії на еміграції (1920).
Нагороджений орденами Св. Анни 4 ступ. (1915), Св. Станіслава 3 ступ. з мечами та бантом (1915), Св. Анни 3 ступ. з мечами та бантом (1915), Св. Володимира 4 ступ. з мечами та бантом (1915).
3 (21 листопада за ст. ст.)– 210 років тому народився Микола Іванович Білевич (1812-1860), письменник, педагог. Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька.
Навчався з Є. Гребінкою, М. Кукольником, П. Прокоповичем, М. Гоголем. Викладач історії та географії Московської Практичної академії.
Улюблений учитель Ф.М. Достоєвського.
Твори: Картинная галерея светской жизни, или Нравы XIX столетия. – Ч. 1-2. – М., 1833; Святочные вечера, или Рассказы моей тетушки – Т. 1-2. М., 1836; Святочные вечера. Написаны Николаем Кунацким. Изданы дядею его Григорием Рацким. Издание не первое и не второе. Кн. 2. – СПб: Тип. Е. Фишера, 1839.
4 – 75 років тому народилася Тетяна Гнатівна Кобернюк (1947-2018), педагог.
Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1969).
Учитель-методист української мови та літератури Ніжинської ЗОШ №10.
Заслужений учитель УРСР (1988).
Її вихованці – переможці Всеукраїнського конкурсу знавців української мови.
Друкувалася на сторінках журналів «Українська мова та література в школі», «Педагогічні обрії», «Література рідного краю», «Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах».
6 – 90 років тому в Ніжині народився Кім Григорович Донець (1932), вчений.
Доктор технічних наук (1993). Професор (1993). Працював на виробництві (1955-1957); у Львівському . політехнічному інституті (1958-1961); в Івано-Франківському технологічному університеті нафти і газу (1965-1995).
Автор більше 100 наукових праць та понад 20 винаходів, більшість з яких впроваджена в промисловість.
Наукові дослідження: робота нафтопродуктопроводів під час розриву суцільного потоку в гірських умовах; вплив тепломасообміних процесів на ефективність роботи компресорів.
Праці: Разрывы потоков при последовательной перекачке различных нефтей или нефтепродуктов по одному трубопроводу // Нефт. хоз-во. – 1964. – №5; Гидроприводные струйные компрессорные установки. – М., 1990.
6 – 95 років тому народився Микола Іванович Кузьменко (1927-2010 ), учасник Другої світової війни, поводир Якова Батюка.
Випускник Ніжинського ветеринарного технікуму (1949). Учасник підпільної молодіжної організації Якова Батюка в період окупації Ніжина.
6 – 75 років тому в Ніжині народився Володимир Іванович МАСОЛ (1947), математик. Випускник Ніжинської ЗОШ №7.
Доктор фізико-математичних наук (1994). Професор (2005).
Завідуючий лабораторією статистичного забезпечення в автоматизованих системах керування СКБ «Спектр» (1986-1995), провідний науковий співробітник (1995- 2002), професор кафедри теорії ймовірностей і математичної статистики Київського державного університету ім.Т.Г. Шевченка (з 2002р.); в Інституті кібернетики АН УРСР (1970-1982); професор спеціальної кафедри № 32 Національної академії СБУ (з 2002 р.)
Наукові дослідження: ймовірнісні методи комбінаторики; рівняння із випадковими коефіцієнтами над скінченними алгебричними структурами.
Праці: Граничний розподіл числа розв’язків системи випадкових булевих рівнянь, яка має лінійну частину // УМЖ. – 1998. – Т. 50. – № 9; Необхідні й достатні умови існування єдиного розв’язку однорідної системи лінійних випадкових рівнянь над полем GF(3) // Укр. матем. вісн. – 2009. – Т. 6. – № 1 (співавт.); Оцінки ймовірності існування розв’язків системи випадкових рівнянь у заданій множині векторів над полем GF(3) // Теорія ймовірностей та математична статистика. – 2012. – Вип. 87 (співавт.).
8 (26 листопада за ст. ст.) – 195 років тому народився Микола Васильович Гербель (1827-1883), перекладач, поет, редактор, видавець, бібліограф. Випускник Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька (1847).
Під час навчання в Ніжинському ліцеї познайомився з Т.Г. Шевченком (1846 р.). Поет подарував Гербелю автограф вірша «Л» («Поставлю хату і кімнату») й записав в альбом початок вірша «Гоголю». Перший перекладач російською мовою і видавець 18 творів Шевченка, зокрема віршів «Думка» («Нащо мені чорні брови») (1856), «Заповіт» (1869), поеми «Гайдамаки».
«Чи не зострінешся там часом з Гербелем, переводчиком «Слова о полку Ігоревім». Воно хоч і зоветься Гербель, а такий же сірий хохол, як і ми з тобою, молодий мій друже…» ( Т. Г. Шевченко у листі до А.М. Маркевича 22 квітня 1857 р.)
Перекладач українських народних пісень, «Слово о полку Ігоревім», творів Є. Гребінки, І. Котляревського, Л. Глібова та ін. Здійснив видання відомих зарубіжних поетів російською мовою: Ф. Шиллера (у 9 т.), Дж. Байрона (у 5 т.), В. Шекспіра (у 4 т.), Е.Т.А. Гофмана (у 4 т.), Й. Гете (у 10 т.). Підготував та видав антології: «Поезія слов’ян» (1871), «Англійські поети в біографіях та зразках» (1875), «Німецькі поети в біографіях та зразках» (1877).
Нагороджений орденом Св. Анни 4 ступ. (1849).
Праці: Нежин // Современник. – 1852. – Т. 32. – Отд. VI. – С. 159-160; Лицей князя Безбородко. – СПб., 1859. – Отд.2. – С. 146–147; Полное собрание стихотворений. Т. 1-2. – СПб., 1882; Автобиография. – М., 1915.
11 (28 листопада за ст. ст.) – 110 років тому народився Андрій Володимирович ДОМБРОВСЬКИЙ (1912-1992), хімік.
Викладач Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1976-1992). Довгий час очолював комітет Республіканської хімічної олімпіади «Студент і науково-технічний прогрес», яка проходила в Ніжині.
Доктор хімічних наук (1959). Професор (1960). Працював у Чернівецькому університеті: декан хімічного факультету (1953-1975), завідуючий кафедрою органічної хімії (1973-1976). Депутат Чернівецької міської ради (1963-1965). Член президії Обласного правління Всесоюзного хімічного товариства ім. Д.І. Мєнделеєва. Член спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій інституту органічної хімії АН України (1980). Винайдені вінілфосфонієві солі широко застосовані в синтезі гетероциклічних сполук.
Учасник Другої світової війни.
Нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни 2 ступ., Трудового Червоного прапора, медалями.
Похований у Ніжині.
Праці: Реакции ароматических биазосоединений с непредельными соединениями // Ученые зап. Моск. ун-та. 1956. Т. 20; Синтез некоторых диалкилфосфонацетофенов // УХЖ. – 1968. – Т. 34 . – № 8 (співавт.); Органічна хімія: Підручник. – К., 1992; Органічна хімія: Підруч. для 10 кл. – К., 1995.
12 – 45 років тому в с. Колісники Ніжинського району народився Сергій Володимирович КОВОРОТНИЙ (1977-2014), учасник АТО (ООС).
Випускник Ніжинського професійного ліцею побуту та сервісу.
Служив за контрактом у Збройних Сил України. Старший прапорщик, інструктор з водіння танків 169-го навчального центру. Загинув 26 серпня 2014 року поблизу села Новосвітлівка Краснодонського району Луганської обл. Похований 12 вересня в Шостці Сумської області.
Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступ. (посмертно).
14 – 85 років тому в Ніжині народився Ігор Іванович Хоха (1937), залізничник. (Без фото)
Заслужений працівник транспорту України. Почесний залізничник України. Референт відділу транспорту та зв'язку управління реального сектора економіки Секретаріату Кабінету Міністрів України. Працював на підприємствах ряду залізниць.
Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть».
15 (3 грудня за ст. ст.) – 145 років тому народився Микола Севастянович Державін (1877-1956), історик, філолог, громадський діяч.
Навчався в Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька (1897-1900). Під час навчання в Ніжині опублікував праці «Очерки быта южно-русских болгар» (1898) та «Пушкин и юбилейная литература» (1900).
Доктор історичних наук (1934). Академік АН СРСР (1931).
Директор Інституту слов'янознавства АН СРСР в Санкт-Петербурзі (1931-1934); керівник Ленінградського відділення Інституту слов'янознавства АН СРСР (1947-1953).
Лауреат Державної премії СРСР. Почесний член Болгарської (1946) і Білоруської (1947) АН. Голова Антифашистського комітету радянських учених (1942–1949).
Автор понад 500 наукових праць.
Праці: Болгарско-сербские взаимоотношения и македонский вопрос. – СПб, 1914; Болгарские колонии в России // Сборник за народш умотворекия и народопись. – Кн. XXIX. – София, 1914. – 260 с.; Об этногенезе древнейших народов Днепровского бассейна // Вест. древ. истории. – М., 1939; Сборник статей и исследований в области славянской филологии. – М.-Л., 1941; Славяне в древности. – М.-Л., 1945; История Болгарии. – Т. 1-4. – М.-Л., 1948.
17 – 65 років тому народилася Тетяна Михайлівна Савченко (1957), педагог, громадська діячка.
Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1982).
Заслужений працівник освіти України (2007). Відмінник освіти України (1998).
Директор Прилуцького Центру творчості дітей та юнацтва (з 1989 р.). Автор творчих проєктів «До здоров’я через позашкілля», «Робота ЦТДЮ влітку», «Дозвілля», «Дорослі і діти», «Крок у майбутнє», комплексної програми «Всебічний розвиток, виховання духовності й моральності, задоволення різнобічних інтересів, розвиток творчої обдарованості та індивідуальності особистості».
Делегат ІІ та ІІІ Всеукраїнських з’їздів педагогічних працівників України (Київ, 2001, 2011). Депутат Чернігівської обласної ради. Володарка ІІ місця у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності «Джерело творчості».
18 – 235 років тому народився Домінік П’єр Де ля Фліз (фр. Dominique Pierre de la Flise) (1787-1861), український етнограф французького походження.
Проживав і помер у Ніжині. Імовірно похований у с. Синяки (нині с. Ніжинське Ніжинського району).
Медико-хірург Імператорської Московської медико-хірургічної академії. Член Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств.
Уродженець міста Нансі (Франція). Освіту здобув у Французському королівському медичному коледжі. Лікар державних маєтностей Київської губернії (з 1820 р.). 1845 року за програмою Російського географічного товариства розпочав дослідження «медичної географії» Київської губернії з метою з’ясування впливу навколишнього середовища на здоров’я людини. Зібрав і узагальнив чималий фактичний матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення. У 9-ти ілюстрованих альбомах уміщені різнопланові аспекти культури та побуту селян, відомості про їхнє житло, одяг, звичаї, пам’ятки старовини тощо. Два ранні альбоми (1848, 1849) належали В.В. Тарновському й нині зберігаються у фондах Чернігівського обласного історичного музею.
Праці: Альбоми. – Т. 1. – К., 1996.; Альбоми. – Т. 2 – К., 1999.; Поход Наполеона в Россию в 1812 году. – М.: ООО «Наследие», 2003. – 168 с. (Военно-исторические мемуары).
19 – 125 років тому народився Микола Пилипович Сайко (1897-1949), поет, педагог, критик, літературознавець.
Викладач Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1934-1949).
Керував літературною студією, серед випускників якої були О. Ющенко, Ю. Збанацький.
Активний учасник організації «Плуг». Підтримував творчі зв’язки з П. Тичиною, В. Сосюрою. Автор досліджень творчості І. Манжури, І. Франка, Л. Первомайського, О. Пушкіна, М. Горького.
1937 р. підданий гострій і несправедливій критиці як викладач української літератури за «помилки національного характеру». Заарештований.
Покінчив життя самогубством.
Автор збірки «Жайворонок степу» (1930). Деякі твори опубліковані після його смерті в збірці «Із поезії 20-х років», в альманасі «День поезії» (1963), журналі «Вітчизна» (1967) та ін.
27 (16 грудня за ст. ст.) – 285 років тому в Ніжині народився Микола Миколайович Бантиш-Каменський (1737-1814), історик, архівіст, бібліограф, перекладач, видавець, громадський діяч.Закінчив Ніжинську школу грецького братства.
Родоначальник архівної, бібліографічної справи. Навчався в Києво-Могилянській академії (з 1745 р.), Московській слов’яно-греко-латинській академії (1754-1758), Московському університеті (1758-1762).
Упорядник видань богословів Феофана Прокоповича, Варлаама Лащевського, Феофілакта Горського, Іакінфа Карпінського.
Батько автора 4-х т. «Історії Малой Росії» Дмитра Бантиш-Каменського.
Нагороджений орденами Св. Іоанна Єрусалимського (1800), Св. Володимира 3 ступ. (1802), Св. Анни 1 ступ. (1808).
Праці: Историческое известие о возникшей в Польше унии, с показанием начала и важнейших, в продолжении оной чрез два века, … 1795 года собранное. — М.: Синодальная тип., 1805. – 454 с.; Источники Малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантышем-Каменским, и изданные О. Бодянским. – М.: Унив. тип., 1858-1859. – Т. 1-2. – 340 с.; Первоначалие латинского языка. – 14-е изд. – М.: Губернск. тип., 1813. – 103 с.
28 – 85 років тому народився Віктор Іванович Вовк (1937-2007), поет-гуморист. Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1960). У студентські роки – один із найкращих спортсменів-акробатів Ніжина.
Працював у Вертіївській та Ковчинській школах.
Член Національної спілки письменників України (1997). Лауреат премії імені С. Олійника (2004). Писав музику на слова вітчизняних та зарубіжних поетів.
Твори: Дорога до себе. – Чернігів, 1994; Калинові заручини. – К., 1995; Коли не всі дома. – Чернігів, 1997; Біжу за веселкою. – Одеса, 1999; Упасти з печі. – Одеса, 2001; Журавлі в холоднім надвечір’ї. – Одеса, 2003.
29 (17 грудня за ст. ст.) – 140 років тому народився Євген Олександрович Ненадкевич (1882-1966), літературознавець, педагог.
Професор української літератури Ніжинського інституту народної освіти (НІНО) (1930-1933).
Випускник Петербурзької духовної академії (1907). Учителював у школах Кременчука й Житомира (1907-1917), Волинському ІНО (1920-1929). Унаслідок репресій у середині 1930 - х років висланий за межі України (1939-1947). Читав курси історії української й білоруської літератури в Московському державному університету ім. М. Ломоносова та Московському педагогічному інституті (1939-1947).
Професор Житомирського педагогічного інституту (1947). Шевченкознавець. Автор статей про І. Франка, Л.Українку, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, В. Стефаника та ін.
Праці: Про «Москалеву криницю» Шевченка // Записки Ніжинського інституту соціального виховання. – Кн.12; Шевченко в школе.– М.,1939; Творчість Т.Г. Шевченка після заслання (1857-1858). – К., 1956; З творчої лабораторії Т.Г. Шевченка. Редакційна робота над творами 1847-1858 рр. – К., 1959.
Підготувала Любов Гусєва, провідний редактор міської ЦБС
