Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2023 рік», який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені. Ніжин Сіty публікує календар подій на лютий 2023 року.
4 – Сидорець Максим Васильович (1908-1977), педагог. (без фото)
115 років від дня народження
Директор Ніжинського медичного училища (1936-1972). Учасник Другої світової війни: пройшов піхотинцем від Сталінграда до Берліна. Закінчив війну у званні майора. У книзі «Історія Великої Вітчизняної війни» ( т. 4, с. 192) описано одну зі сторінок воєнного життя Максима Васильовича: «Прославлений 45-й Стрілецький полк 42-ої Смоленської Червонознаменної орденів Суворова і Кутузова Стрілецької дивізії, у якій воював майор М.В. Сидорець, будучи заступником командира з політичної частини, вийшов до річки Неман і захопив плацдарм на західному березі річки і впродовж чотирьох днів чинив опір ворогу. Коли ворожа піхота, підтримана танками й штурмовою зброєю, упритул підійшла до фортеці, заступник командира полку М.В. Сидорець, який на той час знаходився з гарнізоном, визвав на себе артилерійський вогонь. Німці оточили фортецю, запропонували здатися воїнам без бою, але у відповідь почули вигуки: «Радянські воїни не здаються!»- і пісню «Варяг». Нагороджений орденом Кутузова, медалями.
6 (25 січня за ст. ст.) – Окіншевич Лев Олександрович (1898-1980), історик, правознавець, бібліограф.
125 років від дня народження
Зазнав переслідувань НКВД. На еміграції (з 1943 р.). Бібліотекар Бібліотеки Конгресу США (1954-1959). Помер у Вашингтоні (США).
Праці: Генеральна старшина на Лівобережній Україні ХVII-ХVIII ст. – 1926; Наука історії українського права. Право державне. – Кн. І-II. – Київ: ВУАН, 1927; Центральні установи України-Гетьманщини XVII-XVIII ст. – Ч. 1-2, 1929-1930; Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині XVII-XVIII ст. // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. – Т. 157. – Мюнхен, 1948; Огляд історії філософії права. Ч. 1. – Мюнхен, 1948; Latin America in Soviet Writings. – vol. 1-2: бібліограф. покаж., 1966; U.S. History and Historiography in Post-War Soviet Writings1945-1970: бібліограф. покаж., 1976.
8 – Давидов Анатолій Іванович (1938-2002), український письменник.
85 років від дня народження
Випускник факультету природознавства Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1960).
Член Спілки письменників України (1976) та Спілки журналістів України. Заслужений працівник культури УРСР (1988). Головний редактор дитячого журналу «Барвінок» (1975-1984). Директор видавництва «Молодь» (1984-1994).
Писав для дітей та юнацтва. Премія ім. Лесі Українки (1987) (за збірку повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі»). Премія ім. Олени Пчілки (1999) (за збірку «Цілющий камінь»).
Нагороджений орденами Дружби народів, « За заслуги» 3-го ступ. (1998), медалями.
Твори: Експедиція «Суничка». – К.: Молодь, 1971; Катамаран. – К.: Молодь, 1974; Голубий патруль. – К.: Веселка, 1974; Без креслень і кельми. – К.: Веселка, 1975; Скарб. – К.: Молодь, 1980; Знай, люби, бережи. – К.: Веселка, 1985; Сонечко спить у дзвониках. – К.: Веселка, 1986; Не так вже й тісно на Землі. – К.: Дніпро, 1987; Про Озивайка, лісовий люд та їхні незвичайні пригоди. – К.: Веселка, 1990; Цілющий камінь. – К.: Молодь, 1991; Закоцюблики. – К.: Веселка, 1995.
9 – Нечваль Василь Іванович (1923-1991), Герой Радянського Союзу (1945). Уродженець Ніжина.
100 років від дня народження
Закінчив 7 класів Ніжинської школи №9. Жив і працював у Ніжині. Похований у Ніжині на Мигалівському кладовищі.
Учасник форсування Дніпра, визволення від німецьких окупантів Києва, Житомира, Львова. Відзначився при форсуванні Одера. Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни 1 ст., медалями.
10 – о. Михаїл Якубів (у миру Якубів Михайло Степанович) (1968), священослужитель.
55 років від дня народження
Митрофорний протоієрей, настоятель Ніжинської Свято-Покровської церкви УПЦ КП (з 1995 р.).
Переможець міського конкурсу «Людина року – 2003».
Випускник Івано-Франківської Духовної Семінарії (1996).
13 – Волинський Петро Кас’янович (1893-1982), український літературознавець і педагог.
130 років від дня народження
Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту (1916). Професор Ніжинського Інституту народної освіти (НІНО) (20-ті рр.).
Професор, завідувач кафедри української літератури Київського педагогічного інституту (1947-1976). Дослідник історії української літератури. Автор праць з літературознавства, підручників для вузів і шкіл. Понад 100 рецензій і статей опубліковано в періодичних виданнях.
Праці: Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина XIX ст. – К.: Художня література, 1959; Іван Котляревський. Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1969; Український романтизм у зв'язку з розвитком романтизму в слов’янських літературах. – К., 1963; Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства. – К.: Рад. школа, 1967.
14 – Брюховець Юрій Леонідович (1963-1982), воїн-афганець.
60 років від дня народження.
Уродженець Ніжина. Випускник Ніжинської ЗОШ №10. Працював слюсарем на заводі «Прогрес». Похований у Ніжині на Троїцькому кладовищі. Одна із вулиць міста названа в його честь.
Загинув у Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки й медалями.
14 – Росіневич Микола Олександрович (1893-1946), військовик.
130 років від дня народження
Уродженець Ніжина. Підполковник Армії УНР. Закінчив Інструкторську школу старшин, служив у 27-му пішому Козелецькому полку Армії Української Держави (Чернігів). У листопаді 1918 р., після зайняття Чернігова військами Директорії, отримав наказ сформувати охоронний загін при Чернігівській міській комендатурі. Старший ад’ютант штабу 17-ї бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР (1920), начальник оперативного відділу штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР (1921-1922). 1922 р. виїхав до Чехословаччини. Один із керівників Гетьманського руху та голова Союзу Гетьманців-Державників у Чехословаччині (1939-1944).
21 травня 1945 р. заарештований відділом СМЕРШ 53-ї радянської армії та вивезений до Києва. Убитий у в’язничній лікарні кримінальними злочинцями за кілька днів до суду.
17 – Каскевич Михайло Григорович (1948-2004), економіст, український політичний діяч.
75 років від дня народження.
Уродженець Ніжина. Після закінчення школи працював майстром по ремонту побутової техніки Ніжинського побуткомбінату.
Міністр праці України (1991-1996). Голова Чернігівської обласної державної адміністрації (1998-1999). Голова Державного комітету України у справах захисту прав споживачів (1999). Виконавчий секретар Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (2003).
Під час керівництва М.Г. Каскевича Міністерством праці України розроблені законодавчі засади функціонування ринку праці України в умовах ринкової економіки.
На будівлі загальноосвітньої школи І-ІІ ст. № 4, за адресою м. Ніжин, вул. Козача, 22.в цій школі в 1955-1966 рр. навчався перший міністр праці незалежної України в 1991-1996 рр., голова Чернігівської обласної державної адміністрації в 1998-1999 рр., заслужений економіст України (1998) – Михайло Каскевич (1948-2004).
22 (10 за ст. ст.) – Грудина (Коваль) Дмитро Якимович (1893-1937), український культурний, громадський і політичний діяч, театральний критик, письменник, актор.
130 років від дня народження. Уродженець Ніжина.
Закінчив Перше парафіяльне Ніжинське міське училище (1905). Створив й очолив у Ніжині Державну театральну студію ім. Марії Заньковецької (1922).
Працював у трупі М.К. Садовського разом з М.К. Заньковецькою. Член Центральної Ради (від УСДРП) (1917-1918). Голова Всеукраїнського комітету Спілки робітників мистецтва (з середини 20-х р.). Брав активну участь у діяльності літературних об’єднань. Написав ряд статей з теорії мистецтва й посібник з історії радянського мистецтва. Заарештований та розстріляний у Києві 25 жовтня 1937 р. Реабілітований (1989, посмертно).
26 – Каталей Василь Васильович (1818-1877), військовик.
205 років від дня народження. Уродженець с. Плоске Ніжинського повіту (нині Носівського району). Батьки грецького походження. За службу в Ніжинському козацькому полку отримали маєтність в с. Плоске.
Випускник Ніжинського Фізико-математичного ліцею кн. Безбородька (1835). У Ніжинському державному університеті ім. М.В. Гоголя відкрита (2013) іменна аудиторія, а в музеї університету знаходиться портрет В. Каталея (художник А. Лукашонок) та бронзове погруддя (подарунок родини Каталеїв).
Генерал-лейтенант (1873). Учасник російсько-турецької війни 1877-1878 рр. У столиці Болгарії Софії споруджено пам’ятник загиблим під Петричевим 29 грудня 1877 року В.В. Каталею і Д.А. Філософову, (1885). На Шипкинському перевалі у храмі Різдва Христового на меморіальній дошці полеглих за визволення Болгарії ім’я В.В. Каталея викарбувано першим.
Похований у родовому маєтку в селі Плоске Носівського району.
Нагороджений орденами Св. Володимира 3 ступ. (1864), Св. Станіслава 1 ступ. (1865), Св. Анни 1 ступ. (1866), Майорат у Царстві Польському (1869).
28 – Ковтун Андрій Олександрович (1968), український футболіст.
55 років від дня народження. Уродженець Ніжина. Навчався в Ніжинській середній школі №7. Грав за Ніжинську футбольну команду залізничної станції «Локомотив».
Майстер спорту СРСР (1986), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1990). Чемпіон України (1994-1996), бронзовий призер чемпіонату України (1997), Володар Кубку України (1993, 1996), чемпіон Спартакіади народів СРСР (1986), срібний призер чемпіонату України серед клубів I ліги (2001), член символічного Клубу воротарів ім. Євгена Рудакова. Виступав за збірну України (1992-1993).
Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС
