Вірші київського поета Євгенія Юхниці
....................................................................................................................................................................
Ми посіємо вербену,
як закінчиться війна.
Витримає й спеку денну,
й ніч, якщо та затяжна.
Березень – на те і місяць
лікарських розсійних трав.
Зійдуть квіти - кличні вісті,
Час для Перемог й пера.
19.02.2023р.
Життя трималося й тримається на жінці.
Її сатинній тепломові, на терпінні.
На підбадьоруючій дружній інтуїції.
Сторукній праці прибиранням і кормлінням.
...Й ще додалося …воювати з блискавицями.
І жінка – воїн, і стрілець, і медикиня.
Солдат, і жовнір, в чоловічій ролі гідній!
Якщо потрібно, стане і до кулемету.
Будь-ким, найкращою, заслоном, амулетом.
18.02.2023р.
В Україні збігаються назви й події.
Назвали «Чернобилем» – так і болить.
В Житомирі – й хлібчик і мирно, дозвілля.
Не спиш у Херсоні – кров п’ють комарі.
…А найменували один місяць – лютим.
І дійсно: зла й люті не зможем забути…
17.02.2023р. ("До Дня повномасшабного вторгнення россійська в Україну, 24 лютого")
На базу, коли з бою,
Її усмішка -
Неначе доньки, мами, вчительки, дружини.
Стрільчину Зою,
Капітан їх дужий,
Поставив на папери необхідні й цінні.
І Зоя вибігає, коли хтось вертається.
І вижившим дарує погляд часу –
Шанований, від батьківщини-щастя.
14.02.2023р.
Бабуся у воєнкоматі – непохитна:
-Убили доню, зятя, розірвали дім.
Й мобілізовані застигли желатином,
Ловили кожне гасло бабці з Люботина:
-А я дивилася їх «Огоньки́» й новини.
Тож, розступіться, й дайте зброю, сильну.
14.02.2023р.
Який же скарб, в її палкім обличчі,
До чоловічих снів – запарував.
Здало́сь, ти знаєш – що я кличу, кличу,
...Й до мене - вийшла, без надій і прав.
Знаки́ з очей, із постаті, духмяні,
Нас - чарували, баяли обох.
...На мить... спинилась...:
-Ти ...не росіянин?
-Ні, ні...
І знов - у жінці зсяяв Бог!
05.12.15 р
Поглянь, поглянь, усюди сонечки і сонечки.
І так радіють, як сприймаєшь їх тепло.
Я вас кохаю, українські амазоночки!
Ковтаю подихи, і позір, і «алло?».
Ось, чоловіче шанування віршем стелиться:
Зайняти вас! Підно́сити! і ...цьом.
...Красунями, розумницями, ще́мницями -
За щастя називатись віршуном!
07.03.14 – 16.06.21рр.
Не погляд у неї – поезія!
Брусниця, колядка, наве́снена.
Дарує обіцянку-настрій
І впевненість, золотом, рясно -
Надію свою не залякувати,
Чекати подіями й спалахами.
20.05.21р.
Печуть пиріг для мами діти.
Усі у борошні, чи квітах.
Ваніль, кориця йде у діло.
«Йой, ай... Аби не підгоріло!..»
Батько: «Чуєш, пахне шкварками?»
…Мамця ж, з усмішкою гарною:
«В нас – найкращі кухова́рики!»
05.03.21р.
На барвистій родючій землі, українка,
Де у яблучках – вишеньки і голубинька,
Доглядає красою сади і будинки,
І співає зорею старання і втіхи.
Де не про́йде – віршуються справи і казка,
Де подихає – літо бажань і кохання,
Пригорне́ - і парують річки струменясті,
Поцілує – і гори квітують чабанні.
І чарує,
Чарує,
Чарує!
11.12.15 р.
Попереду - весна сільськогоспо́дарська.
Рілля зерно чекає з рук умілих й совісних,
Рук чоловічих, рук-стожил достатніх.
…Та, як у 41-ому геста́пному –
Жінкам – тварини й овічни́к, хлів, трактори.
І черевички їх - стежинко-топтарі.
Тисячоліття так: господар – на війну.
Золотокоскам – озимину і ярину.
…Й тепер, жіночі руки всепідмі́нні -
Городину, дітей; …і вовна, і малинка…
10.02.2023р.
Із фотокартки усміхається дівчисько,
Якій попереду весілля, й ми в колисці.
Село і місто, і служіння, і ремонти.
Десятиріччями - оглушні гами, ноти.
Підхожу, а волосся зібране сріблясте:
Ще зранку порається мама, очі - ясні
І нестаріючі, неначе з фото класу.
30.04.21р.
З тобою - тільки уві сні,
На жаль. Але тепер – відверто
І донька, і нестримний син,
Обоє, поруч, й без концертів…
Ми ображались. Ти – ще більше.
Тепер – підказуєш: у вірші,
У погляді на щось. У думці.
Але чомусь - у тій же хустці…
05.03.21р
................................................
Я клямку зірвав, і у хатку без диму
Скакнув протопити піч, грубку узимку.
…І вдячний будинок теплом окликається
Із пахощами липи, бука і ясеня
Папірусними переливками спалахів,
Пачульними те́рпками кедру у заговір.
І тут …на порозі – господар: «Ти – хто»???
Й чому у закинуте мною житло́
Вкарабкався і …палиш дро́ва поколоті?
Набрався несовісних кля́пок у молоді?..»
29.01.2023р.
..................................................
Серіжоньки із родусітами
Сприйня́ли по різному сестри.
Манюна назвала їх – квітами.
А старша – дитям з-під стамески.
…І майстер конструкторський знову
Питає себе: ну чому
Навколо – не бачачі нового
І неповторного? Сум…
26.01.2023р.
*Родусіт – волокниста різновидність мінерала магнезіорибекіта, з копалень Кривого Рогу
Протокою, два човника прив’язані –
Різнилися й притопленням і брязкітом.
А виявилось, сво́го - конопатили
Купці і хазяї, не орендатори.
27.01.2023р.
................................................
Опуклі верхів'я у гір.
В загатну долину покатну
Удвох на тендітних крила́тках
Котились ми з нею, як вир.
…І менше бажали доїхати,
Ніж впасти і націлуватись.
Та швидкість донесла до траси,
Де очі скували потіхи,
Байдужості так не підвласні,
Які нам салютили миттю…
Й підкинутий сніг тьмарив ясність.
28.01.2023р.
..............................................
М’якенькі водоспади
У Сколівських Бе́скидах
Джаз награвали прайдом
Ско́ків кішок з бересту.
..Й каміння, вдягнене
У моховиння зелені -
Мов джунглі з ямками -
Гули́ населенням…
29.01.2023р.
*Сколівські Бескиди - мальовничий гірський масив у Карпатах в Україні, складний гідрологічною системою.
.................................................
Лід схилив гілки над ставом.
Але, взавтра, ко́рені
Приморожені й кульгаві -
Оживуть, нескорені:
Не уславлені у славі
Переможці зморені –
А вільні дійні корені,
При воді під зорями.
27.01.2023р.
..........................................
Криниця на припагорбку,
А стежка – в низині
Сніг - втоптаний земля́кою
розкислої квасні.
…Степліло, й сніг - порипаний.
З дахів – сумний уклін.
Не завжди й люди здибані –
Такі, як є в кублі.
26.01.2023р.
.......................................
На пошті: «Пере́каз, будь ласка, це для банківняка,
Так, для крадія, для банкира, для Бахматюка,
Що в вкрав в українських дітей, у нас, – кошти,
А зараз, втекли, із сім,єю в Європу дорожчу...
...Там десь, у Швейцар,ях, його дітки - босі й голодні,
А я - проживу без тих буц, і без кед скороходних.
. ..Прийміть - тридцять гривень, тьоть, на – Люксембург,
Приніс те – що маємо, я і мій друг!»
Що? Не росіянин він, наш, не москаль,
Наш вкрав в українців...Ще й має медаль...
10.07.15 р. (З монолога малюка на переказній пошті...)
.............................................
Заморозило сходи і куряву.
От і оченьки в паморозь щуримо:
Зупинилась бабуся, бо ковзає.
Пішаки, театральними козами,
Рукавичками – до арматурин,
За автівки, зненацька, чіплаються,
А ті, інколи, пікають цяцьками.
…От би, коло кав'ярні вдалося -
На колесах, нас, припаркувати.
І смаколиком хрустика, млостим,
В лютий - втриматися льодо-скатами….
05.12.21р
................................................
На вечірках, пепсі-ко́лках,
Топ-елітні F-16*
Як ті А́брамси* не колять:
--Гей, важкі; гей, ростопу́зні,
Чи не схудли часом, друзі?
--Гей, моторні черепашки,
Ви прудкі, як завжди, княжі?
--Гей, стрімкучі повзуни,
Як на льоді кажани…
--Позмагаємося, може,
Хто швидкіший переможець?
Й ось, Фелко́ни*, як павліни,
Підлітають в Україну,
А там …А́брамси, вже й снідають!..
І вітаються так гідно:
--Добрий ранок, найпрудкіші,
Хутче, кажете, як вище?
30.01.2023г.
*F-16 Файтінг Фелкон – американський легкий винищувач
*А́брамс – основний бойовий танк США
