У ніжинських медичних закладах працює чимало молодих спеціалістів. Їх впізнаєш за "свіжим" поглядом на медицину, сучасним підходом до пацієнтів та постійним самовдосконаленням і професійним розвитком. Ми познайомилися з представницею цієї медичної когорти - Горбаченко Павлиною Петрівною. Вона сімейний лікар в Амбулаторії № 7 (Комунальне некомерційне підприємство «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»), що по вулиці Космонавтів.
Про обраний фах
«Я родом з Житомирщини. У нашому роду медичних працівників не було. Виключно педагоги, - каже Павлина Петрівна. - А чому я обрала медицину…!? Навіть і не скажу впевнено. От з дитинства чомусь, не знаю навіть чому, знала що так буде. Скільки себе пам’ятаю, то завжди в медицині (посміхається)…В мене як не коти на лікуванні, то іграшки. Мій тато біолог, а мама хімік. Тож мала своїх домашніх "репетиторів". Вступила на державне замовлення до Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова. В Ніжин потрапила по розподілу. У мене взагалі на Чернігівщині ані знайомих, ані рідні не було. Інтернатуру я проходила два роки на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та на базі Ніжинської районної центральної лікарні, проходила як лікар загальної практики сімейної медицини. Моїм керівником була лікарка Литвиненко Зінаїда Олександрівна. Дякую їй за наставництво. Саме під час проходження інтернатури, отримала свій перший досвід роботи з пацієнтами. Потім продовжила працювати лікарем загальної практики сімейної медицини у Ніжинському районному центрі первинної медико-санітарної допомоги, а в березні 2021 року прийшла до ніжинської амбулаторія №7".
Про роботу
«Розпочинала свій медичний стаж до реформи медичної галузі, як і всі, мала свою дільницю. Згодом відбулися зміни - з пацієнтами почали укладати декларації. У мене в районному центрі, дві тисячі вісімсот пацієнтів було. І це жителі району й міста. Коли перейшла у міський центр, усі минулі декларації анулювалися, та вже за два тижні перереєстрували всіх охочих».
На питання "Як нині працюється в активний воєнний період?", Павлина Петрівна відповідає: «Мені болить, як людині, перш за все… У період пандемії коронавірусу всі чекали, що ось-ось вже скоро переживемо, й усе закінчиться, дітки підуть до школи та сядуть спокійно за парти. Та сталося найжахливіше - війна. Болить душа, особливо за дітей. Вони обділені дитинством: виросли так швидко й подорослішали… Навесні 2022 року, під час активних бойових дій навколо Ніжина, люди й на прийом ішли, але багато хто звертався телефоном».
Чи трапляються у вас конфлікти з пацієнтами?
" Я стараюся ставитися до всіх людей з позитивом. Так само й вони до мене. Намагаємось знайти підхід до кожного. Потрібно відчути "з чим" до тебе прийшли. Зорієнтуватися, надати допомогу, "почути" що людина хоче. Підтримку надати людині, і моральну, і фізичну. Робота з людьми - важка робота. Потрібно триматися, водночас і близько, і на відстані. Важко "переключатися" коли ідуть на прийом і діти, і дорослі. Треба швидко переорієнтовуватися, кому які призначення зробити. Та при будь-якому настрої, бо я така ж людина як і всі, моє кредо – зустрічаю пацієнта з посмішкою. Адже посмішка - це вже половина шляху до одужання", - посміхаючись каже Павлина Петрівна.
З якими наразі хворобами найчастіше звертаються пацієнти?
"Під час війни у пацієнтів загострилися неврологічні й гастроентерологічні захворювання. Окрім того, зараз нікуди не подівся і COVID. У нашому медзакладі запровадили масковий режим. Сьогодні у мене вже був пацієнт із підтвердженим тестом. Війна внесла свої "корективи" у список недуг. Стресові ситуації негативно впливають на емоційний стан. Багато хто з пацієнтів звертається з тривожними психоемоційними розладами. Річ у тім, що й постковідні наслідки не зникли. Люди, під час активних бойових дій на Чернігівщині, певний час не мали змоги продовжувати лікування в обласному центрі, це я зокрема й про пацієнтів, які повинні були проходити хімієтерапію. А пацієнти, які страждають на гіпертонію економили на ліках, бо не знали що буде завтра, а все це потягло неабиякі наслідки з ускладненнями хвороб серцево-судинної системи. «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» підписав договір з фахівцями Державної установи ‘’Інститутом серця Міністерства охорони здоров’я України’’. Було проведено консультування пацієнтів що мають вади серця фахівцями цього інституту. Частину з цих пацієнтів спрямовано на додаткові обстеження та подальше лікування».
Графік роботи напружений?
"Графік роботи в літній період не дуже напружений, а от в осінньо-зимовий - так. Зараз він хвилеподібний. Буває таке, що між прийомами є вільних 10-20 хвилин. А бувають такі дні, що не виходиш з робочого кабінету: пацієнти й по "живій" черзі, і по запису йдуть потоком. Прийом розписаний на кожний день. Зараз багато звертаються за направленнями до вузьких спеціалістів чи на обстеження, за електронними рецептами, дітлахів готують до нового навчального року (проходять медогляди), тож ідуть за довідками, формами для проходження комісії".
Про колектив
"Колектив у нас чудовий, розуміємо один одного й підтримуємо. А ще, кожний має свою думку, позицію, тож висловлюємо їх, обговорюємо, навіть, можемо посперечатися, пожартувати. Дівчатка медичні сестри у нас універсали: кожна вміє робити усе. У нас немає такого, що одна робить тільки кардіограму, друга тільки ін’єкцію, а третя - робить аналізи. Вони можуть одна одну замінити. Дякую кожній з них: Тетяні Кондратьевій – медичній сестрі з додатковими обов’язками, медичним сестрам Вікторіїя Лагойко, Світлані Федоренко, Світлані Шафрай, Марині Сагань, реєстратору Людмил Світлійшій, нашій прибиральниці Тамарі Рашковій.
У нас працює сильна когорта лікарів, люди-професіонали своєї справи.
Це Людмила Іванівна Бурнусус, велика трудяга, це Юлія Миколаївна Калініна, це Пемпко Дмитро Едуардович, молодий лікар(після інтернатури) працює у нас три дні на тиждень: понеділок, вівторок, четвер. Має вільні місця на укладання декларацій (посміхається лікарка). Він у нас інтелектуал. До Ніжина приїхав з Волинської області. Тож, якщо є в кого потреба й бажання, звертайтеся до нього, укладайте договір.
Лікарка Юлія Миколаївна Калініна, переселенка з Луганської області (приїхала до Ніжина у 2014 році). Вона в минулому гематолог, онколог, до неї часто звертаються люди й лікарі за порадою.
Директор нашого закладу - Оксана Андріївна Калініченко. Це наш справжній лідер, ефективний менеджер, сердечна людина і фаховий лікар. Вона - це людина "на своєму місці", турбується за весь колектив і за кожного його члена".
Хобі
Павлино Петрівно, будь–яка робота виснажує. Як відновлюєте сили? Чим займаєтеся у вільний час?
"Мені силу дає моя сім’я - донечка й чоловік. А ще мої квіти, мій маленький городик, на якому відпочиваю і знімаю емоційну напругу. До слова, фізична праця добре "переключає" і відновлює сили після напружених емоційно й психологічно важких робочих буднів. А ще дають силу мої друзі. Хоча з деякими з них, у мене, навіть, не вистачає часу поговорити телефоном. Люблю з дитинства читати. Але якщо і маю вільні хвилини, то читаю... медичну літературу. А якщо маю «вільні вуха» – слухаю фахові конференції. А ще люблю вишивати, малювати, от тільки час треба.
Квіти люблю дуже, особливо у вазонах, он (показує) багато на підвіконні їх у мене в робочому кабінеті, більшість з них принесли відвідувачі, мешканці мікрорайону: так прикрашають свою сімейну амбулаторію.
Щоб побажали своїм колегам?
Здоров’я, добробуту. Щоб негаразди не ламали дух, та "не відвертали" від допомоги людям. Миру, чистого світлого майбутнього, Перемоги, в яку ми всі віримо. Щоб ми зустріли її зі щирими усмішками.
