Ніжин.City
16 травня 12:23
Майбутнє України в руках її активної і цілеспрямованої молоді, котра щодень є прикладом для наслідування. Знайомтесь, Анастасія Зоц – учениця 10-Історичного класу, учасниця шкільного парламенту та одна з джур рою «Характерники» Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 Ніжинської міської ради. Анастасія цікавиться історією, зокрема роллю жінок в добу козаччини, про що має низку розвідок та науково-дослідну роботу в рамках Малої академії наук (ІІ місце в міському етапі).
До вашої уваги розвідка про Ганну Золотаренко – ніжинку, дружину гетьмана Богдана Хмельницького.
Ганна Золотаренко – єдина «гетьманша» в історії України
Ганна Золотаренко народилася в місті Корсуні в заможній міщанській родині. Її батько, Микифор Золотаренко, ймовірно займався обробкою золота, що й дало підставу для формування прізвища. Родина мала значний вплив: її брати Іван і Василь Золотаренки стали відомими діячами козацької старшини періоду Національно-визвольної війни середини XVII ст.
До шлюбу з гетьманом Богданом Хмельницьким Ганна вже двічі була заміжня та мала кількох синів. У 1651 р. вона вийшла за Б. Хмельницького в Свято-Іллінській церкві Корсуня. Обоє були у зрілому віці, і шлюб мав радше політико-економічний характер: гетьман шукав підтримки заможних міщан у воєнний час, а родина Золотаренків прагнула політичного впливу. Завдяки цьому союзу брати Ганни отримали високі посади, маєтності й фактичну участь у вищому управлінні Гетьманщиною.
Золотаренки переїхали до Ніжина, де мали власний будинок. Згідно ніжинської легенди, Богдан і Ганна вінчалися в стінах ніжинського Миколаївського собору.
Ганна Золотаренко стала унікальною фігурою – єдиною жінкою в історії Гетьманщини, яка мала фактичну політичну владу й користувалася титулом «гетьманша». Вона видавала офіційні документи, зокрема охоронний універсал Густинському монастирю (1655), що зберігся донині й документ Ганна підписувала словом «Гетьманша». Жодна інша дружина гетьманів ніколи не мали такого статусу й титулу. Її роль не обмежувалася родинним управлінням: вона контролювала гетьманську скарбницю, брала участь у дипломатії, листувалася з європейськими монархами й виступала посередницею у внутрішніх конфліктах. Її вплив значною мірою пояснюється довірою Б. Хмельницького до її думки, розсудливістю та вмінням вести перемовини.
Після смерті гетьмана у 1657 р. Ганна деякий час жила в Суботові, а у 1671 р. прийняла чернечий постриг під іменем Анастасії в Києво-Печерському монастирі, де й завершила свій шлях. Її відхід до монастиря можна пояснити як глибокою релігійністю, так і пошуком захисту в неспокійні часи.
Життя Ганни Золотаренко є прикладом жіночого лідерства у час, коли участь жінок у державному управлінні була вкрай обмеженою. Її політична активність, впливовість і рішучість дозволяють вважати її винятковою постаттю в історії Гетьманщини.
Анастасія Зоц – учениця 10-Історичного класу Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 7
