Щорічно 3 червня відзначається Всесвітній день велосипеда, пропагуючи здоровий спосіб життя та екологічну свідомість. Велосипед давно став символом свободи, мобільності та активного способу життя.
Велосипед — улюблений вид транспорту ніжинців. Місцева говірка називає його "велік". Екологічний, не шкодить довкіллю, тримає містян у добрій фізичній формі, економить домашній бюджет, дозволяє не бути залежним від міського транспорту та забезпечує можливість пересування у будь-яку пору року. Без нього у нас ніяк не обійтися.
Ніжинка Людмила КОВАЛЬ перші навички осідлати двоколісного коня спробувала з першого класу: вчилася на велосипеді «Орлятко», який їй «позичав» сусідський хлопчик Олексій. (до речі в майбутньому її чоловік).
Далі був «дорослий» велосипед – на ньому ганяла в дитинстві «на підрамі» з дітлахами сільськими вулицями Малої Кошелівки. Закінчивши дев’ятирічку пішла до десятого класу школи, що в сусідній Черняхівці. Через ліс, поле, за майже десяток кілометрів доводилося добиратися на уроки. Тож у цьому був помічник – велосипед.
Людмила розповідає: «З першого вересня і до пізньої осені, разом з іншими школярами їздили до школи в сусіднє село. Замете зимою - тоді вже й пішки. Весна – то знову на двоколісний. Портфель на багажник і гайда наввипередки, хто перший до школи доїде…В Ніжині живу вже 23 роки. Тут теж «велік» незамінний. Робота, базар чи в справах – на ньому. Ногу перекинула – і помчала». Правил дорожнього руху дотримуюсь. Однак іноді засмучує поведінка деяких автоводіїв. Не всі сприймають велосипедистів як повноправних учасників руху. »
Проте Людмила з обережністю відноситься і до електровелосипедів. Вона переконана, що електровелосипед – це не лише швидкість, але й безпека, обережність. Мала гіркий досвід керувати такою технікою… Свій велосипед Людмила не ремонтує, колеса не підкачує – "То чоловічих рук справа (посміхається).Велосипед це зручно, мобільно, економія часу та фінансів, а ще – це здоров’я. Особливо корисно для жіночої фігури».
З ІСТОРІЇ ВЕЛОСИПЕДНОГО РУХУ В НІЖИНІ

Важко сказати, коли перший велосипед з᾽явився на вулицях Ніжина, проте його поява викликала низку інцидентів, на які міська влада була змушена реагувати. За дослідженням Петра МОЦІЯКА, наукового працівника Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського в архіві вдалося віднайти, ймовірно, перший документ, який регулював рух, пов'язаний з новим транспортним засобом.
26 травня 1895 р. ніжинський поліцмейстер надіслав до міської управи листа з наступним змістом: « До мене часто надходять заяви про те, що велосипедисти, роз᾽їжджаючи багатолюдними вулицями лякають коней, внаслідок чого вже сталося декілька нещасних випадків. Виходячи з цього, маю честь покірно прохати міську управу чи не визнає вона за необхідне доповісти міській Думі про видання обов᾽язкової постанови, яка б забороняла рух на велосипедах багатолюдними вулицями…».
Очевидно, таке звернення управи мало місце, оскільки міська Дума невдовзі ухвалила такий документ: «Обов᾽язкова постанова Ніжинської міської Думи, складена на підставі ст. 108 (п.6) Міського Положення 11 липня 1892 р. і затвердженої п. чернігівським губернатором про заборону руху на велосипедах у м. Ніжині.
«Рух на велосипедах забороняється в м. Ніжині, в міських скверах: «Тарновського» і на площі «Богдана Хмельницького». Ця обов᾽язкова ухвала набуває чинності 1-го грудня 1895 року. Міський голова П. Кушакевич». Коли коні перестали лякатися велосипеда, а велосипедисти коней – про те історія мовчить. Зате сьогодні ми майже не бачимо коней на вулицях Ніжина, а автомобілі не лякаються велосипедів і скоро автомобілів буде більше, ніж велосипедів.»
До речі, у Ніжині, започатковано щорічний велопробіг, у якому беруть участь як майстри велоспорту, так і любителі, притому різних вікових категорій.
