Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг перейшли на новий рівень. Права й обов’язки і споживачів, і надавачів послуг регулюють нові закони.  Про те, що треба знати і зробити ніжинцям, щоб отримувати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення  - Ніжин.Сіty - за матеріалами брифінгу проведеного комунальним підприємством «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства».

До 1 травня 2020 року маємо визначитись з моделлю договірних відносин на постачання послуг централізованого водопостачання і водовідведення.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» пропонує споживачам самостійно обрати вид договору за яким постачатимуться послуги вже за новими назвами: централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Законом передбачено і вводяться в дію наступні види договорів на послугу:

Індивідуальний договір (з обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж)

Стороною договору є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Послуга надається до квартири. Обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж – робота підприємства. Розподіл послуги між співвласниками будинку також бере на себе підприємство і проходить він з врахуванням показників будинкового лічильника та квартирних. За це споживачем сплачується абонентська плата;

Індивідуальний договір (без обслуговування внутрішньобудинкових мереж)

Стороною договору є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Послуга надається до квартири. Обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж – «головний біль» співвласників багатоквартирного будику. На цей вид послуги укладається окремий договір з обраним співвласниками виконавцем (особою, підприємством). Розподіл послуги між співвласниками будинку бере на себе підприємство і проходить він з врахуванням показників будинкового лічильника та квартирних;

Колективний договір

Стороною договору виступає управитель багатоквартирного будинку (управлінські компанії (колишні жеки), або визначена особа-управитель). Послуга надається до будинку. Розподіл послуги між співвласниками здійснює безпосередньо управитель. Обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж – «головний біль» співвласників багатоквартирного будинку. На цей вид послуги укладається окремий договір з обраним співвласниками виконавцем (особою, підприємством);

Договір з колективним споживачем

Стороною договору виступає ОСББ, ЖБК. Послуга надається до будинку. Розподіл послуги між співвласниками здійснює безпосередньо ОСББ чи ЖБК. Обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж – «головний біль» співвласників багатоквартирного будинку. На цей вид послуги укладається окремий договір з обраним співвласниками виконавцем (особою, підприємством).

Співвласники багатоквартирних будинків обирають модель договору, зафіксувавши свій вибір у протоколі загальних зборів. З тими, хто так і не прийме рішення, автоматично буде укладено договір за замовчуванням. Його модель лише одна – індивідуальний (без обслуговування внутрішньобудинкових мереж).

До слова, такі моделі договорів, як колективний та з колективним споживачем практично не обираються. Адже в цих випадках багатоквартирному будинку підприємство виставляє один рахунок – за спожитий будинком об’єм послуги. А вже розподіл суми послуги між квартирами проводиться управителями чи ОСББ. Саме цей момент і «відлякує». Ніхто не прагне мати стосунків з розподілом: справа «невдячна» з огляду на можливі скандали і з’ясовування стосунків з сусідами хто й за скільки платитиме. Кожен хоче мати справу з підприємством напряму й відповідати лише за себе.

Комерційний облік – не право, комерційний облік – обов’язок.

З 2 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Його основний посил - усе, що ввійшло в будинок – має бути оплачене.

Закон передбачає обов’язкове встановлення:

  • вузлів комерційного обліку (загальнобудинкових) приладів обліку холодної води для багатоквартирних житлових будинків (від 3-х квартир і більше);
  • вузлів розподільного обліку (квартирних лічильників) для обліку індивідуального обліку споживання води.

Всі процеси, починаючи від порядку визначення технічних можливостей встановлення вузлів комерційного обліку до розміру внесків і порядку розподілу обсягів спожитих послуг між споживачами у багатоквартирному будинку, виписані державою в підзаконних актах. Тож «самодіяльність» від підприємства споживачам не загрожує.

Якщо з квартирними лічильниками все зрозуміло, і вони вже встановлені у 90% споживачів послуг водоканалу, то з вузлами комерційного обліку (загально будинковий лічильник) і морока, і проблеми є.

Прилад комерційного обліку є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Після встановлення приймається на абонентський облік та обслуговування підприємством. Відповідальність за збереження і цілісність будинкового лічильника покладається на співвласників будинку.

Щоб встановити лічильник, треба провести обстеження будинку, визначитися зі схемою встановлення, типом лічильника. Далі процес придбання і встановлення приладу.

Тут є варіанти:

  • лічильник купує і встановлює саме підприємство;
  • лічильник купують споживачі за власні кошти, встановити просять підприємство;
  • лічильник і купують, і встановлюють самі споживачі – все власним коштом.

Все, що зроблять споживачі за власний кошт не підлягає відшкодування підприємству. За все, що зробить підприємство, доведеться відшкодувати споживачам.

Будинковий лічильник – це ще й сплата внесків!

Разом з будинковими лічильниками, споживачі отримують і нові сплати – внески. Розраховуються вони відповідно до методики, затверджуються органами місцевого самоврядування й будуть такими:

  • внески на встановлення

сплачуватимуться щоквартально. Бо якщо б сплачувати помісячно, то банківські послуги перевищать вартість. Оплата розстрочена на 5 років (якщо інші строки не узгоджені зі споживачами). Орієнтовні розрахунки, проведені по кількох будинках зафіксували суму квартального внеску у 25 грн. Ці кошти враховуються і при призначенні субсидії;

  • внески на обслуговування

включають сплату за повірку лічильника(кожні 4 роки), витрати на зняття показників. Для кожного будинку будуть обраховані індивідуально;

  • внески на заміну

створення фонду лічильників на заміну. Закупаються 10% від загальної кількості лічильників. Своєрідний ремонтний фонд, бо закон визначає, якщо лічильник знятий з будинку, то впродовж 5 днів підприємство повинно встановити інший.

Внески за встановлення та обслуговування йдуть підприємству на окремий рахунок і можуть використовуватися ним лише для цих цілей.

«Хочу», «не хочу» з встановленням будинкового лічильника не пройде. Закон зобов’язує – повинен бути. «Принципове» «не хочу» долається у судовому порядку.

 

Як сплачуватимемо за послугу з будинковим лічильником

Пам’ятаєте, усе, що ввійшло в будинок – має бути оплачене? Тож платити доведеться за все, навіть за втрати у внутрішньобудинкових мережах, сусідські крадіжки та маніпуляції.

Так, кожна квартира, як і раніше, буде платити за воду відповідно до показань лічильника у квартирі – це індивідуальне ваше споживання. Будинкові лічильники будуть стояти на вході в кожному будинку й рахуватимуть загальне споживання води будинком.

У будинку, де в усіх квартирах встановлені індивідуальні лічильники: якщо виявиться, що сума всіх показань лічильників у квартирах меньше, ніж показники будинкового лічильника, то різницю доведеться компенсувати. Розбиратися хто, як і на скільки кубів «змахлював», підприємство не стане. Різницю розподілять на всіх.

У будинку, де лише частина мешканців обладнала свої квартири індивідуальними лічильниками, від загального показника відніматимуть показники за такими лічильниками, а решту суми розбиватимуть на всіх безлічильникових споживачів по кількості зареєстрованих проживаючих.

У будинку, де зовсім немає квартирних лічильників, показники будинкового лічильника розподілять на всіх споживачів, відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Враховуючи, що практика показує різницю у кількості зареєстрованих і фактично проживаючих, нечесні сусіди житимуть за рахунок інших.

Отже, хто не має квартирного лічильника – варто придбати. А з сусідами, ласими до життя за чужий рахунок доведеться проводити серйозну роботу.

Встановлення будинкових лічильників, схвалення серед споживачів не отримало. Навпаки, більше спротиву. І воно зрозуміло, бо в будь-якому випадку, «вилізе» невідповідність того, що споживається будинком і того що сплачується його мешканцями. Навіть за умови абсолютної чесності усіх мешканців будинку, своє нутро продемонструють внутрішньобудинкові мережі, несправне сантехнічне обладнання. А це означає, що з усім цим доведеться таки щось робити. По сусідським «вибрикам» доведеться і розбиратися, і сплачувати. По інакшому вже не буде: співвласники багатоквартирного будинку, отже спільна і відповідальність за нього у всьому.

Що сьогодні робить комунальне підприємство?

Найперше, намагається пояснити своїм споживачам всі законодавчі моменти: є учасниками та ініціаторами загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків.

Розроблена програма забезпечення будинків вузлами комерційного обліку. Підприємство отримало цільову фінансову допомогу з міського бюджету в сумі 1,5 млн. грн. на закупівлю будинкових лічильників. На всі ніжинські багатоквартирні будинки-споживачі послуг водоканалу (262 одиниці) на закупівлю приладів потрібно більше 3 млн. грн. Приблизно в таку ж суму обійдеться і встановлення. Самі лічильники купуватимуться через процедуру ПРОЗОРО. Що стосується встановлення, то тут підприємство намагається скоротити витрати своїх споживачів. Обрахована проєктними організаціями вартість проєкту встановлення будинкового лічильника сягає від 4 до 6 тис. грн. Чим «нижчий» будинок, тим вартість проєкту більша. Тож підприємство пішло іншим шляхом: за власний кошт провели навчання свого працівника і тепер мають фахового, сертифікованого проєктанта. А споживач має суму у 1 700 грн. за проєкт для свого будинку і це не зважаючи на його поверховість.

Відповідальність за реалізацію законодавчих вимог спільна: споживач, підприємство, органи місцевого самоврядування. Якщо не встановити будинкові лічильники, то штраф отримає комунальне підприємство. Здається два інші учасника процесу виграють? Як знати, чи рахувати виграшом проблеми з постачанням води і соціальну напругу. Адже штрафи, як і лічильники та внески за них будуть індивідуальними по кожному будинку – 1% від суми реалізації послуг в будинку. Як цифра сама по собі, то небагато, а от як сума, що накопичуватиметься, то повноцінна загроза. Таке вимивання коштів на штрафи, продукуватиме і проблеми із забезпеченням безперебійності послуги. А без води… Далі всі знають.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися