Б О Н А В Е Н Т У Р А (Олександр Гадзінський. БОНАВЕНТУРА. Вірші. Переклади. Ніжин:
ФОП Лук*яненко В.В. - ТПК «Орхідея», 2022, 136с.).
Це велика, складна й талановита робота. Нова книжка ніжинського поета, перекладача, літературознавця Олександра Гадзінського була довгоочікуваною серед численних його друзів, багатьох побратимів по письменницькій робітні, для всіх, хто причетний до літературної творчості.
Олександр Гадзінський
Автор назвав цю збірку по-багатозначному – «Бонавентура». І четверта сторінка обкладинки цього ошатного видання детально пояснює багагатозначність імені-явища-асоціації на мотиваційному, тематичному, фактологічному, образному рівнях. Бонавентура – копач, персонаж п*єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»; італійський філософ і теолог ХІІІ століття; Учитель Церкви, католицький святий; Бонавентура Джакомо – футболіст італійського клубу «Фіорентина»; Бонавентура Клоте – іспанський актор і сценарист; бонавентура – цейлонський чай; бонавентура – в буквальному перекладі «щаслива доля», «щасливий випадок»... Не весь перелік «бонавентурного смислового різноманіття» відтворений із обкладинки, але весь він пізнавальний, багатий культурологічно, ретроспективно, асоціативно.
Автор вірний своєму персонажеві. Він – його духовний брат, однодумець, найдовіреніша особа зрештою:
- Вечір запахне гостро.
- Вийдемо до ріллі.
- В полі скарби, як фосфор,
- світяться з-під землі.
- Напружений, шрамом мічений,
- ніби міношукач,
- виходить у поле вічний
- Бонавентура-копач.
- Дає нам тестери віщі
- аналізу глибини,
- щоб ми витягали вірші
- із Божої борозни,
- щоб ми не цуралися фарту,
- щоб знали про головне,
- як знає сапер, що раптом
- з-під пальців його – рвоне!
(«Копачі метафор»).
Рвонуло! Темпоритм поезій – динамічний, настроєвість – умудрено-оптимістична, тематичне наповнення – все. Так! Все! Все, чим наповнене наше життя й зовні, і зсередини: події як теперішнього, так і давно минулого часу в уже новому осмисленні, з висоти життєвого досвіду й нового часу. І твоє моделювання теперішнього є результат моделювання минулого.
Книжка оригінально структурована: перша частина – «Дочекайся коня» (отого, Крилатого), друга – «Вірші з коментарями» (після поетичного тексту слідує прозова або заримована заключна частина). Тут¸на сторінці, 31-й, милуюся паліндромним триптихом – присвятою Іванові Величковському та 333-річчю першого виходу його «Млека...» й не намилуюся спеціальним коментарем:
- Подолавши літ масиви й забуття огроми,
- Ще маєшся ти на силі, старий паліндроме!
Третя частина – «Шкільний декамерон» - данина Пам*яті, яка нічого, виявляється, не забуває: ні свого роду, ні свого краю, жодної миті життя свого. Тут поетичні тексти чергуються із прозовими. Виділю кілька рядків із прогностичного вірша «Футурологія – 2022»:
- Буде ясне сонечко чи піде сніг,
- чи вперіщать ціни, чи гряне війна...
Вірш за обсягом у п*ять строф і в кожній із них – по кілька пророцтв. На жаль, справдешніх...
«Відкритий фінал» - назва передостанньої частини «Бонавентури». Назва не лише символічна, а й свідчення знання сучасних літрературознавчих методологій (так же, Авторе?). Гострослівно озаглавлений – «Тунель для контрабанди» - блок поетичних перекладів, найвідоміший з яких (хочеться прийнаймні вірити) – такого староукраїнського поета як Іван Мазепа.
Але зверніть на вірш «Залишайся», навіть після прочитання книжки до кінця, все одно поверніться до нього, бо він того вартий:
- Коли гатили під ребра
- й життя не давало шансу,
- коли було непереливки,
- просив тебе: «Залишайся...»
- Коли самотності холод
- і чорних думок навала –
- нікого зі мною поряд.
- Лиш ти мене рятувала.
- Сили оспалі будиш,
- не даєш піддатися смерті...
- Ти завжди для мене будеш
- королевою в білому светрі.
Прекрасно...
Тетяна СИДОРЕНКО,
член Національної спілки
письменників України.
