Рослина з ажурно-пір’ястим листям і пухнастими золотисто-жовтими китицями квіток на сріблясто-зелених гілочках, яку ми зазвичай називаємо мімозою, насправді являється зовсім іншою рослиною. Вона має назву – акація срібляста (Acacia dealbata ). Як і справжня мімоза, акація срібляста належить до родини бобових, але вона – це вид дерев з роду акація (Acacia), а не трав і чагарників підродини Мімозових.
Акація срібляста – рослина теплолюбна. Її батьківщина – південно-східне узбережжя Австралії і острів Тасманія. У ХІХ ст. мореплавцями акація срібляста була розповсюджена на інші континенти. Тепер вона поширена у південній Європі, Африці, США, на Чорноморському узбережжі Кавказу.
Це вічнозелене швидкоросле дерево висотою 10-12 м (на батьківщині до 45 м), з крислатою кроною і стовбуром 60-70 см у діаметрі в Україні можна зустріти в Одеській області та в Криму. Гілки і листя рослини мають легке сіро-зелене напилення, за що акація і отримала назву сріблястої. Листя у акації сріблястої дуже красиві і схожі за формою з листям папороті. Незвичайність рослини полягає в тому, що її цвітіння наступає взимку і закінчується на початку весни.
У багатьох країнах акація срібляста – символ настання весни, а в Чорногорії і Франції навіть проводять фестивалі, присвячені цій рослині.
Справжня мімоза, один із видів якої має назву Мімоза сором'язлива (Mimosa pudica) зростає на території Південної Америки і виглядає зовсім по-іншому, ніж звичайні для нас букетні гілочки. Це маленький вічнозелений чагарник, висота якого не більше 1 м. Свою назву «сором'язлива» рослина отримала через листя, яке «реагує» на будь-які зміни, що виникають – від коливань температури, освітлення, і, найголовніше, від дотику до них. Листя цієї тропічної красуні при найменшому дотику одразу згортаються, створюючи видимість, ніби зів’яли. Через деякий час листочки знову розпускаються, якщо їх не турбувати.
Людмила КОТ, наукова співробітниця відділу Музей природи Приостер`я НКМ ім. І. Спаського.
