ІСТОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НАШОГО КРАЮ
(до Дня української музики)
27 травня 2026 року Верховною Радою України було ухвалено встановлення памятного дня – День української музики. Відзначатиметься він у третю суботу вересня. Дата обрана не випадково, адже повязана з проведенням у вересні 1989 року фестивалю «Червона рута» в Чернівцях. Встановлення Дня української музики має на меті збереження та популяризацію української музичної спадщини, підтримку сучасної української музики, а також вшанування внеску українських виконавців, композиторів та діячів музичної сфери.
Історія української музики бере початок з ІХ століття і стала обєктом для вивчення науковцями, зокрема науковцями Чернігівщини. Ніжинська центральна бібліотека в краєзнавчому фонді має низку збірників присвячених музичному мистецтву Чернігівщини та Ніжина.
Серед наукових досліджень розвитку музичного мистецтва Чернігівщини визначне місце займають монографії українського музикознавця, диригента, кандидата мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України Олега Васюти. Його монографії «Музична культура Чернігівщини Х-початку ХХІ століття: еволюційний вимір», «Музичне життя на Чернігівщині у XVIII-XIX ст.» дають нам грунтовні знання про розвиток різних сфер музичної діяльності Чернігівщини: композиторській творчості, музичному виконавстві, музичній освіті, фольклористиці, музикознавстві.
Значну увагу науковець приділяє історії музичної освіти Чернігово-Сіверського регіону у науковому виданні «Сторінки музичної освіти Чернігівщини». Автор зазначає, що є багато підстав стверджувати, що початок професійної музичної освіти можна віднести до часів заснування Чернігівської єпархії в 992 р. Читачеві буде цікаво познайомитися з Інформаційно-методичним додатком де вміщено таблицю з найбільш вживаними музичними творами на Чернігівщині другої половини ХІХ ст. та різноманітні цікаві факти про театральну та музично-просвітницьку діяльність громадських обєднань у другій половині ХІХ-початку ХХ ст.
Для широкого загалу шанувальників музичного мистецтва цікавим буде довідник «Співаки Чернігівщини», який охоплює період XVIII-XX ст. висвітлює музичне життя нашого краю та подає короткі відомості про співаків, творча праця яких пов’язана з Чернігово-Сіверщиною.
Не залишить байдужими поціновувачів музичного мистецтва наукове дослідження Олега Васюти «Кобзарське мистецтво Чернігівщини в окремих працях Пантелеймона Куліша, Миколи Лисенка, Олександра Малинки та Василя Ємця». Треба зазначити, що в працях дослідників кобзарський спадок Чернігівщини посідає важливе місце та виокремлюють кобзарів Чернігівщини в самостійне явище, вбачаючи в них носіїв самобутнього народного мистецтва, що дозволяє стверджувати про вагомий вплив чернігівської кобзарської традиції на становлення музичної культури України.
Значну увагу розвитку музичної освіти приділяють ніжинські науковці-музикознавці, історики, краєзнавці. Про це свідчить збірник наукових статей «Культура і мистецтво Чернігово-Сіверщини: міста, події, постаті» за редакцією музикознавців Олени Кавунник та Валентини Кузик. Видання приурочене 200-річчю Ніжинської вищої школи, вміщує матеріали, які розповідають про музичну культуру минулого та сучасності.
Кандидат мистецтвознавства, викладач НДУ ім. Миколи Гоголя Тетяна Ляшенко у навчальному посібнику «Музично-освітня діяльність громадсько-культурних товариств Чернігівщини (перша третина ХХ століття)» досліджує діяльність таких об’єднань як «Просвіта», Всеукраїнське хорове товариство ім. М. Леонтовича, ССП «Плуг» та інших товариств, що мали значний вплив на культурний розвиток Чернігівщини. При підготовці посібника використана значна джерельна база, донедавна засекречених карних справ провідних діячів зазначених товариств.
Навчальний посібник «Музична освіта та виховання дітей і молоді на Чернігівщині (XVIII-XIX ст.)» викладача НДУ ім. Миколи Гоголя Світлани Матвієнко подає науковий аналіз форм, методів та характерних тенденцій організації шкільної музичної освіти Чернігівщини. Знайомить з витоками, передумовами, етапами розвитку музичної освіти нашого краю.
Невід’ємною складовою музичної культури Чернігівщини та України в цілому є музичне життя Ніжина. В монографії кандидата мистецтвознавства Олени Кавунник «Музичне середовище Ніжина в контексті національних культуро-творчих процесів ХІХ-початку ХХІ століть» досліджено етапи формування музичного середовища Ніжина та його музично-освітні традиції.
Розвитку професійного музичного мистецтва в Чернігові та Ніжині в кінці ХІХ-на початку ХХ ст. присвячено збірник статей «Вокальні традиції Ніжинської вищої школи: від Федора Стравінського до Марії Бровченко» укладачами якого є Надія Онищенко та Заслужений працівник культури України Алла Хоменко. Збірник містить дослідження, сценарії музичних вечорів, спогадів про талановитих музикантів-ніжинців.
Імена педагогів-музикантів Ведди Абрамівни Розен та Наталії Дмитрівни Даньшиної знайомі чи не кожному жителю Ніжина. Адже вони були першими педагогами музично-педагогічного факультету Ніжинської вищої школи. У монографії «Творити прекрасне – місія Ведди Розен і Наталії Даньшиної» Олена Кавунник дослідила становлення й розвиток першого в Україні музично-педагогічного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. Миколи Гоголя на прикладі життя та творчості талановитих викладачок. Книга проілюстрована фотографіями з домашніх архівів героїнь збірника.
У золотому розквіті талантів,
У неповторнім гомоні вітрів
Нема нічого вище від гарантій,
Які дає нам пісня із віків.
Такими рядками Анатолія Шкуліпи розпочинається довідник «Крізь далеч гомінку», який висвітлює історію Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. Цей навчальний заклад налічує більше 100 років з дня заснування і є фундаментальною школою мистецької освіти. Редактор-упорядник збірника Анатолій Шкуліпа подає опис діяльності циклових комісій закладу, фотографії та біографії директорів, викладачів коледжу.
Невід’ємною частиною музичної освіти Ніжина є Комунальний заклад позашкільної мистецької освіти «Ніжинська музична школа Ніжинської міської ради Чернігівської області». Нарис-довідник «Незабутні сторінки історії Ніжинської дитячої музичної школи (до 70-річчя її заснування)» охоплює діяльність навчального закладу з вересня 1942 р. по вересень 2012 р. і містить відомості про викладачів, творчі колективи, випускників школи. Значна кількість випускників повязали своє життя з музикою та стали викладачами школи та інших мистецьких навчальних закладів. Серед них такі відомі ніжинцям імена як Олександр Костін, Людмила Щотка, Наталія Голуб, Галина Тимошенко, Людмила Костенко, Лілія Піонтковська, Ігор Дяконенко, та багато-багато інших.
Для прихильників музичної культури Ніжина цікавим є музично-краєзнавчий довідник «Музиканти Ніжина», який містить прізвища 66 музикантів. Серед них такі відомі імена як Микола Середа, Іван Синиця, Валентина Єгорова, Валерій Курсон та багато інших.
Непересічною особистістю у мистецькому житті Ніжина кінця ХІХ-початку ХХ ст. є Федір Данилович Проценко. Саме за його ініціативи в місті організовувалися аматорські вистави, засновано вокальну студію, струнний і вокальний квартети, створено мішаний хор. Митець підтримував тісні зв’язки з Марією Заньковецькою, Миколою Садовським, Марком Кропивницьким.
Неможна оминути увагою ім’я нашого сучасника - Заслуженого працівника культури України, композитора, аранжувальника, гармоніста-акомпаніатора, викладача-методиста, керівника інструментальної групи супроводу ансамблю «Народна криниця» Івана Синиці. Його творчість налічує більш ніж 500 обробок народних пісень, 100 авторських пісень, близько 200 літургійних хорових творів, 50 авторських творів для оркестру народних інструментів та ін. Нажаль його немає серед нас, але ніжинці вшановують його пам'ять – з 2020 року проводяться відкриті фестивалі імені Івана Синиці «Пливи, мій віночку», які об’єднують творчі колективи, шанувальників української пісні та музики.
Звичайно, про кожну творчу особистість можна говорити і писати окремі публікації, адже кожна людина унікальна. Тому вивчайте українське, виконуйте українське, шануйте українське!
Підготувала Олена Єкименко
