Ніжинця Валерія Гавриленка знають у місті як політика, громадського діяча і підприємця, але мало хто знає, що він займається музикою та неодноразово ставав лауреатом Всеукраїнських премій. Ще одне мистецьке хобі — написання клубної танцювальної електронної музики, на яку монтують кліпи.
Шлях до музики
Прадід мого батька був гарним музикою, грав на різних інструментах. Сам виготовляв скрипки. На жаль, музичних інструментів, створених прадідом не залишилось. Музичний талант від діда перейняв мій батько. От тільки з професійною музичною освітою в нього не склалося. Він самоука: грає на баяні та гармошці.
Замолоду сільські свята у Крутах без його інструментів не обходились. На святах батько грав на баяні, а мені у дитинстві доручали бубен. Згодом опанував гармошку. Пішов до Ніжинської музичної школи, яку закінчив на відмінно. Неодноразово був переможцем різноманітних конкурсів і шкільних, і на рівні області, де представляв Ніжин.
Після закінчення вступив до Ніжинського педагогічного інституту ім. М. Гоголя(НДУ). Вдячний моєму викладачу, який з мене зробив прекрасного музиканта — це Володимир Дорохін, Заслужений артист України, нині директор коледжу культури та мистецтв ім. Заньковецької. До третього курсу я грав на баяні сольно, далі — дуетом з моїм другом Олександром Степанчуком.
Дует: Валерій Гавриленко та Олександр Степанчук
Пам’ятаю, як готувалися до конкурсу в Івано-Франківськ. Володимир провів експеримент: дав нам програму, яка на «дві голови вище» від того, що ми могли. Займалися ми по 8-10 годин на день. З Івано-Франківська до рідного вишу привезли звання лауреатів. "Порвали" всіх.
Там наш виступ почув ректор Київської консерваторії, нині покійний Микола Різоль, і запропонував вступити до консерваторії. Готовий був забрати навіть без екзаменів, але за умови з власними пристойними інструментами. Ми ж гралина «інститутських», власних не мали. Нормальний баян на той час коштував від півтори тисячі доларів. Звісно, таких грошей у нас не було.
Після завершення навчання дороги нашого дуету розійшлися: Олександр поїхав до Чернігова, нині керує відділенням «Альфа-банку».
Під час навчання. З однокурсниками
Акомпонував у "Червоній калині", працював у дитячому садочку та грав у переходах
Після навчання за розподілом пішов працювати на завод "Ніжин Сільмаш": у профспілковому комітеті був акомпаніатором ансамблю "Червона Калина". Маючи вільні години, влаштувався до дитячого садочку №21 музичним керівником. До речі, і сам до нього ходив колись.
Готував дитячі ранки разом з вихователями. З дітками розучували пісні, ставили таночки. Три з половиною роки я відпрацював і в садочку, і в «Червоній Калині».
То були такі часи, що зарплати виплачувалися із затримками, а я одружився, народилася донечка, були потрібні кошти. Довелося йти працювати на ринок, стати підприємцем. До речі, з «Червоною Калиною» ми їздили, як із запланованими концертами, так і гастролювали, аби заробити. Співали і на приватних корпоративах. Бувало і так, що грали і в підземних переходах столиці. І цього я не соромлюся. До речі, там заробляли за день більше, ніж за місяць.
Валерія Гавриленка запрошують у жюрі різноманітних творчих конкурсів міста та району
Про що розповідають сім нот
Далі політика, депутатство, приватне підприємництво, та все ж з музикою залишився на "ти". Давно мріяв займатися електронною музикою. Нині вдома маю власну студію. Це як хобі. Пишу і ремікси, і власні твори. Співпрацюю з Юлією Швед, яка на мою музику створює кліпи. Наразі написав вже десь 30 треків. Надихають на створення життєві події, і не обов’язково веселі.
На традиційному передноворічному благодійному концерті – “Танці та пісні з зірками”. 2019 рік. Сцена ніжинського Будинку культури
Талановита людина - талановита в усьому
Коронавірус та карантин дав добрячу стряску людям різної вікової категорії, різних професій. Відео з Італії, переповнені лікарні, закриті кордони, Санжари — це жахало. А коли нагнітається ситуація, організм заходить в стрес, і якщо ти сам в собі не побореш паніку, то нічого не буде. От я і зрозумів, що потрібно зупинитися, переосмислити те, що маєш і можеш, навчитися акумулювати сили.
Юлія Швед вже змонтувала відео та зробила кліп. Це візуалізація музичного матеріалу.
Дружина та донечка є першими слухачеми та поціновувачем моєї творчості. Навіть інколи отримую від них зауваження: треба більше зробити "хук", чи більш виразною "яму". Щоб хотілося танцювати, а не просто слухати.
Написати трек можна по-різному — і за годину, і за місяць. Все залежить від натхнення і зірок на небі.
Як професійний музикант слухаю різну музику. Різні стилі та напрямки. Електронна музика — різнопланова. Все залежить від стилю. Є драйвова, така як техно, транс, драм енд бейс. А може бути і чілаут, діп хаус, соул. І це також може бути електронне.
В студії звукозапису
Мої ж люблені — транс та етно стилі. Щодо баяну, то беру його до рук не так часто. Переважно, коли зустрічаємось з друзями. От тоді можемо і пограти, і поспівати дуєтом.
Творчі плани
Є одна задумка. Мене просили написати твір про наше місто. Що далі — поки що секрет.
На замовлення не працюю. Якщо пишу, то дарую. Прислали мені трек однієї дівчини, її студійний запис. Мені сподобалось, зробив на неї танцювальний ремікс і перед новим роком їй подарував.
Є у мене однокласниця, Заслужена артистка України Оксана Нестеренко, я їй теж подарував ремікс на її твір. З Прилук Заслужена артистка України Юлія Антипенко отримала від мене у подарунок ремікс. Коли почав займатися політикою, то одній відомій людині у цій сфері теж написав трек. Музика — моє хобі, і на цьому не заробляю.
Для ніжинців зіграв би "Freedom"
Є в мене трек "Freedom". Написав його після того, як в 2013 році був на Майдані, і брав участь у революції Гідності. Враховувуючи сьогоднішню ситуацію з її напруженням та зневірою, для ніжинців зіграв би саме його. Бо немає у цьому світі більш вагомого для сучасної людини, ніж свобода (ну і здоров'я звісно). Вона народжує таланти і дає прогресивний поштовх в розвитку людства!
