Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2021 рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені. Ніжин Сіty публікує календар подій на лютий 2021.

1 – 75 років тому відкрито (1946) в Ніжині дошкільний навчальний заклад №2 санаторного типу «Зірочка».

Теперішній садок – це колишня купецька садиба, яку збудовано у середині XIX ст. Після 1917 року тут розміщувався пункт перепису та реєстрації населення Ніжина. Пізніше, у голодному 1933 році, будинок став дахом для українських та асирійських родин. Під час Другої світової війни – як санітарний пункт і притулок для дітей-сиріт. А з 1946 року – ДНЗ «Зірочка». У садочку діють гуртки та студії «Ейдетики перлини для кожної дитини», «Домісолька», «Ведмежатко-здоров’ятко».

Адреса: вул. Лащенка, 2.

5 – 70 років тому народився Олександр Борисович КОВАЛЕНКО (1951), історик, спеціаліст у галузі історіографії, джерелознавства, археографії, історичного краєзнавства.

Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1973).

Дослідник Лівобережної України XVII-IXX ст. Кандидат історичних наук (1980). Професор. Заслужений працівник народної освіти України (1993). Голова Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань (2001-2003). Директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка.

Нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступ.(2001), 2 ступ. (2007) 1 ступ. (2009).

7 – 80 років тому народився Віталій Андрійович ЛАЗОРЕНКО (1941-2012), педагог, тренер.

Працював викладачем у Ніжинській дитячо-юнацькій спортивній школі (з 1968 р.). Перший тренер дворазової чемпіонки світу Жанни Тарнопольської.

Випускник Харківського педагогічного інституту. Заслужений тренер України.

7 (25 січня за ст. ст.) – 115 років тому народився Борис Болеславович Лучицький (1906-1966), актор, режисер.

Один із засновників, директор, режисер, художній керівник Ніжинського українського музично-драматичного театру (1933-1960).

Народний артист УРСР (1956). Учасник Другої світової війни. Актор і режисер Чернігівського обласного українського музично-драматичного театру ім.Т.Г. Шевченка (1960-1966).

Ролі: Сірко, Черевик («За двома зайцями», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Іван («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Мантонеллі («Овід» за Е.-Л. Войнич), Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера).

Вистави: «Украдене щастя» І. Франка (Микола), «Наталка Полтавка» І. І.Котляревського ( Виборний), «Лимерівна» Панаса Мирного ( Кнур), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка ( Шпак), «Майська ніч» М. Старицького за М. Гоголем ( Макогоненко), «Калиновий гай» О. Корнійчука (Романюк).

7 – 130 років тому народився Стефан Вацлавович ЧЕШЕЙКО - СОХАЦЬКИЙ (1891-1934), функціонер польського соціалістичного й комуністичного руху, політемігрант.

Уродженець Ніжина.

Перший делегат Всеросійських Установчих зборів (1917-1918). Голова Вітебської міської ради (1920-1924). Директор Польського інституту соціального виховання у Києві (1931-1933), потім директор й професор Самарського інституту зернових культур. Заарештований у сфабрикованій «справі» «ПОВ» (1933). Розстріляний (1934). Реабілітований (1958).

10 – 75 років тому народився Геннадій Владиславович Назаренко (1946), педагог, громадський діяч.

Директор Ніжинської ЗОШ №14 (1978-1982). Директор радянської школи №16 в Монголії. Заступник міського голови Ніжина (1998-2006). Директор Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського (2008 - 2016).

Відмінник освіти Монгольської Народної Республіки (1984). Нагороджений грамотою Міністерства освіти СРСР (1986), медаллю «Дружба» («Найрамдал медаль», Монголія) (1987).

11 (30 січня за ст. ст.) – 160 років тому народився Василь Никифорович АЛЕКСАНДРЕНКО (1861-1909), правознавець, історик.

Уродженець Ніжина (за іншими даними народився в с. Дідівці Чернігівської губ.).

Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька.

(1885). Доктор права (1897). Професор кафедри міжнародного права юридичного факультету Варшавського університету (1892). Редактор «Варшавских университетских известий». Автор низки праць з історії Англії.

12 – 115 років тому народився Олексій Самійлович ГРИНЬ (1906-1938), педагог.

фото немає

Уродженець Ніжина.

Випускник робітничого факультету Ніжинського інституту народної освіти (НІНО) (1929), Ніжинського трирічного педагогічного інституту (1932). Працював учителем, директором Ніжинської школи №9.

23 квітня 1938 року за звинуваченням органів НКВС у приналежності до української націоналістичної повстанської організації засуджений до розстрілу. Реабілітований (1958).

12 (31 січня ст. ст.) – 155 років тому народився Михайло Ілліч Мандес (1866-1936), історик, мовознавець.

Екстраординарний (1901-1903) та ординарний (1903-1907) професор кафедри грецької словесності Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька.

Професор Одеського ІНО (1919-1930), водночас зав. кафедрою теорії мистецтв Одеського художнього інституту (1925-1930). Також викладав курси стародавньої історії, античної і західно-європейської літератури, естетики й теорії мистецтв у жіночих і чоловічих гімназіях, комерційних училищах, театральних классах.

Досліджував маловивчені аспекти давньогрецької історії, проблеми давньогрецької філології та мистецтвознавства.

16 (4 лютого за ст.ст.) – 190 років тому народився Микола Семенович Лєсков (1831-1895), російський письменник, журналіст, перекладач.

У своїх творах «Некрещенный поп», «Житие одной бабы» описує місто Ніжин.

Зустрічався з Т. Шевченком, отримав від нього в подарунок "Букварь южнорусскій". Захищав Шевченкову спадщину: обнародув спогади "Последняя встреча и последняя разлука с Шевченко", присвятив статті "Нечто вроде комментарий к сказаниям г. Аскоченского о Т.Г.Шевченке", "Официальное буффонство", "Вечная память на короткий срок", "Забыта ли Тарасова могила?"

Співробітничав із петербурзькою газетою "Северная пчела» (1862).

Член особливого відділу Вченого комітету Міністерства народної освіти з розгляду книжок, призначених для народного читання (1874).

Творець першого в російській літературі персонажа-вегетаріанця.

Автор повістей, п’єс, романів і оповідей.

Нагороджений темнобронзовою медаллю на Андріївській стрічці "В память Восточной (Крымской) войны 1853–1856 гг."

18 – 10 років від часу реєстрації (2011) Асоціації «Об’єднання підприємств Ніжинщини».

Засновники Асоціації: ТОВ ПВКФ «Сяйво», ТОВ фірма «ЛАКС», ТОВ «Ніжинський ХБК».

Мета Асоціації: захист прав і законних інтересів підприємств, формування сприятливого підприємницького середовища, створення комфортного життя на Ніжинщині. Асоціація взаємодіє з органами влади на засадах партнерства. Членами Асоціації можуть бути суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, зареєстровані на території Ніжинщини.
Асоціація інформує громадськість через власний сайт http://www.opn.com.ua .

25 (12 лютого за ст.ст.) – 120 років тому народилася Милиця Василівна Нєчкіна (1901-1985), історик, археограф.

Уродженка Ніжина.

Професор (1935). Доктор історичних наук (1936). Лауреат Державної премії СРСР (1948). Академік Академії наук СРСР (1958). Дійсний член Академії педагогічних наук РРФСР (1947). Причетна до витоків становлення радянської історичної науки. Головний редактор "Очерков истории исторической науки в СССР" (1960–1985). Брала участь у радянсько-французькій конференції істориків (1958), у 2-му радянсько-англійському симпозіумі з історії (1960), 11-му та 12-му міжнародних конгресах істориків (1960, 1965).

Підготувала до публікації більше 500 віршів, які зберігалися після ії смерті в архівах РАН. Уперше опубліковані в книзі Ади Сванідзе «Друга муза історика» (2003).

Нагороджена 3-ма орденами Леніна, орденами Дружби народів, Трудового Червоного Прапора.

27 (16 лютого за ст. ст.) – 265 років тому народився Ілля Андрійович Безбородько (1756-1815), шляхтич, меценат.

Пожертвував на заснування Ніжинської гімназії вищих наук будинок із садом, а також видав з цією метою 210 тис. крб., призначених його братом Олександром Безбородьком для благодійних справ. До того ж зобов’язався й надалі вносити на утримання гімназії по 150 тисяч крб. щороку. Гімназія носила ім’я князя Безбородька.

Дійсний таємний радник і сенатор Російської імперії (1798).

Учасник російсько-турецкої війни 1787-1791рр.

Нагороджений орденами Св. Анни, Св. Георгія (1790), золотою шаблею з діамантами з написом «За хоробрість» (1793), Св. Олександра Невського (1797), Св. Володимира (1805).

27 (15 лютого за ст.ст.) – 190 років тому народився Микола Миколайович Ге (1831-1894), художник. Художник-передвижник, майстер портретів, історичних і релігійних полотен.

1876 року оселився на хуторі Іванівський Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині село Шевченкове), який належав батьку його дружини Ганни Забіли, де була написана перша картина «Милосердя» (1882), яка не збереглася й відома лише за фотографією. 1880 року організував на Чернігівщині виставку робіт художників-передвижників. Гроші, виручені від продажу картин, були передані у фонд створення пам’ятника Гоголю в Ніжині. Неодноразово бував у нашому місті разом зі своїм другом російським письменником Левом Толстим.

Один із засновників Товариства пересувних художніх виставок. Похований в с. Шевченкове Чернігівської області.

27 – 90 років тому народилася Галина Осипівна Верховинець (1931), радіожурналістка.

Уродженка Ніжина.

Член НСЖУ (1971). Закінчила Київське музичне училище ім. Р. Глієра (1950), філософський факультет Київського університету (1967). Працювала в Державній радіокомпанії УРСР, у Дирекції програм мовлення на зарубіжні країни (1951-1976). Автор і ведуча музичних програм з народно-пісенної творчості України (зокрема, «Золоті ключі», «З народних джерел»). Самодіяльне мистецтво висвітлювала в радіожурналі «Таланти землі співучої».

Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС