225 років тому народився Микола Йосипович Мозгалевський (1801-1844), декабрист. Уродженець Ніжина.
Навчався в Ніжинському народному двокласному училищі (нині в цьому будинку школа №1, за адресою: вул. Гребінки, 4). Батько – засідатель Ніжинського повітового суду. Одна з вулиць Ніжина названа на його честь.
9 – 40 років тому відкрито (1986) на подвір'ї ЗОШ №7 пам’ятний знак «Вічна пам'ять учителям і учням школи, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни».
Повний перелік загиблих відсутній. Відомі наступні прізвища: Гетьман І.І., Житков В.П., Лапа (?), Левада(?), Липа О., Мицько Л.Т. та ін. 28 грудня 1998 року пам’ятний знак внесено до Єдиного реєстру пам’ятників України.
14 – 90 років тому народився Віктор Харитонович Абузяров (1936-2020), кінорежисер, письменник, фотохудожник.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1960). Проживав у Ніжині (з 1997 року). Член Союзу кінематографістів СРСР (1983). Режисер документального кіно. Лауреат Міжнародного кінофестивалю «Молодість» (фільм «Сокиринські сонети») (1971). Тричі лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова».
Останнє прижиттєве інтерв'ю Віктора Харитоновича Абузярова
17 – 165 років тому (1861) через Ніжин пройшла траурна процесія з домовиною Т.Г. Шевченка.
Був відслужений жалобний молебень біля Спасо-Преображенської церкви. У 1991 році встановлено пам’ятний знак «Останній шлях Кобзаря». Церква є пам’яткою архітектури національного значення, є діючою в складі УПЦ КП.
18 (6 травня ст.ст.) – 180 років тому народився Павло Степанович КОРОБКА (1846-1919), правознавець, освітній діяч, меценат.
Навчався в Ніжинській гімназії та Юридичному ліцеї кн. Безбородька. Дільничний мировий суддя 1-ї дільниці Ніжинського мирового округу (1875-1878). Голова Ніжинської училищної ради.
Походив із давнього козацько-шляхетського роду. Дитячі роки провів у маєтку матері в с. Мрин Ніжинського повіту Чернігівської губернії. Займався доброчинністю та громадською діяльністю в Мрині, зокрема за його участі та значною мірою за рахунок власних коштів збудовано церкву, богадільню, лікарню, засновано пожежну команду, двокласне й ремісниче училища, а також Людмилину (на честь матері) жіночу школу сільськогосподарського домоведення й садибного господарства (згодом перетворено на вчительську семінарію) (1903). Входив до складу Комісії УАН для вивчення звичаєвого права України (1919). 1919 року був заарештований співробітниками Чернігівської губернської ЧК та ув'язнений. У повідомленні, зокрема, зазначалося: «По постановлению Черниговской Губернской Чрезвычайной Комиссии от 1-го сего сентября расстреляны: … 12. Коробко Павел Степанович – (николаевский генерал) за укрывательство преступников».
24 (12 травня ст.ст.) – 145 років тому народився Олександр Олександрович Богомолець (1881-1946), учений-патофізіолог, громадський діяч.
Дитячі роки пройшли в Ніжині (1886-1894) в будинку сестер його батька по вулиці Хрестовоздвиженській, де 1956 року встановлено меморіальну дошку. Навчався в Ніжинській гімназії при Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька. Одна з вулиць Ніжина названа на його честь.
Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, заклав фундамент теоретичної і практичної медицини. Доктор медицини (1909). Дійсний член (1929) і президент (7-й) Академії наук УРСР (1930), академік (1932) і віце-президент Академії наук СРСР (1942), дійсний член Академії медичних наук СРСР (1944). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань і Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Лауреат Сталінської премії (1941). Заслужений діяч науки УРСР (1943). Герой Соціалістичної Праці (1944). 1946 року Київському медичному інституту, нині Національному медичному університету в Києві присвоєно його ім’я.
19 липня 1946 року НАН України засновано Премію імені Олександра Олександровича Богомольця за видатні наукові роботи в галузі фізіології та патофізіології. Її мала присуджувати Академія наук УРСР щорічно, але перше вручення відбулося лише у 1954 році за підсумками конкурсу 1953 року. Першим лауреатом став академік АН УРСР Олександр Федорович Макарченко. Починаючи з 2007 року Премію імені О. О. Богомольця присуджує Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України щотрироки.
Неодноразово нагороджувався державними нагородами.
29 – 50 років тому народилася Тетяна Олександрівна БОБИР (1976), художниця-монументалістка. Уродженка Ніжина.
Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (2002). Виконала розписи інтер’єрів Генерального штабу Збройних Сил України (2000-2001). Учасниця виставок у Полтаві (1996), Донецьку (2002). Персональні виставки - в Чернігові (1995), Києві (2002). Роботи виконані в стилі експресіонізму.
Твори: «Данило Галицький» (2000), триптих «Св. Юрій Змієборець» (2002); графіка – «Збирачі дубового листя» (1996-2001).
Інформацію nizhyn.city надано міською ЦБС
