Ігор Качуровський
(1 вересня 1918, народився у Ніжині 18 липня - помер 2013, Мюнхен)
Патріарх літературного процесу: український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог, радіожурналіст. Перші 12 років прожив у селі Крути. Навчався в Курському педагогічному інституті, 1942 року повернувся в Україну, в 1943-му рушив на Захід, з 1945 року — в Австрії. Один із членів-засновників Спілки українських науковців, літераторів і митців у Зальцбурзі. У 1948 році емігрував до Аргентини. Жив у Буенос-Айресі, редагував журнал «Пороги», був співробітником журналів «Овид», «Мітла», «Нові дні». Був слухачем Графотехнічного (літературного) інституту, викладав давню українську літературу в Католицькому університеті, а потім російську літературу в університеті El Salvador (Буенос-Айрес).
В Українському вільному університеті (Мюнхен) захистив докторську дисертацію з філософії «Давні слов'янські вірування та їх зв'язок з індо-іранськими релігіями»; від 1973 — викладач УВУ, від 1982 — професор; на філософському факультеті викладав віршознавство, стилістику, теорію літературних жанрів, історію української літератури 1920-30-х рр., історію середньовічного європейського письменства.
