Традиційно дев`ятого листопада в нашій країні святкують День української писемності та мови. З цієї нагоди Ніжин Сіty вирішили поспілкуватися з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови та методики її навчання Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надією Пасік та дізнатися її думки про сучасні мовні тенденції та мовну ситуацію в Україні й Ніжині зокрема.
Яку роль у вашому житті відіграє українська мова? Як часто ви розмовляєте українською?
Українська мова для мене рідна, це форма моєї свідомості, ідентифікатор мого внутрішнього Я, засіб і предмет професійної діяльності. З рідними й друзями, студентами й колегами завжди спілкуюся українською.
Що ви можете сказати про сучасні мовні тенденції?
Серед мовних тенденцій, які окреслилися в останні роки, варто виділити зростання зацікавленості молоді в опануванні української мови, що, уважаю, пов’язано не тільки з професійною кар’єрою, але й зі свідомою громадянською позицією. Помітне й розширення поля функціонування української мови, зокрема, у сфері політики, економіки, інформатики, військової термінології, медицини, масмедіа. З’явився якісний український контент на радіо й телебаченні, на вебсайтах і в шоубізнесі. Показова, звичайно ж, лібералізація норм, результатом якої є, з одного боку, збільшення кількості варіантів мовних одиниць, узаконення фемінітивів, а з іншого – помітна вульгаризація з активізацією зниженої лексики, грубих інтонацій, фамільярністю. Ще одна тенденція – активна глобалізація, що також неоднозначно впливає на стан української мови: поповнюється термінологічний словник, водночас через інтернаціоналізацію національна мова втрачає своє обличчя, адже англіцизми витісняють з обігу питомі слова, засмічують її іншомовною лексикою.
Ваша думка щодо змін в українському правописі, який набув чинності третього червня 2019 року?
Як відомо, мовні норми динамічні, а це означає, що вони повинні відображати явища, показові для живого спілкування. Думаю, що зміни в правописі 2019 року слушні, адже відбивають як нові тенденції мови, так і традиції української граматики й спрямовані переважно на спрощення та уніфікацію написання й слововживання.
Як би ви описали мовну ситуацію в Україні й Ніжині зокрема?
О, це дуже серйозне запитання, на яке коротко складно дати відповідь. У цілому мовну ситуацію в Україні можна схарактеризувати як білінгвізм, за якого окремі люди чи соціальні верстви в щоденному спілкуванні користуються двома мовами, переходячи з однієї на іншу залежно від комунікативної ситуації. При цьому дехто із соціолінгвістів відзначає, що кількість російськомовних громадян дещо перевищує частку тих, хто вважає рідною російську. Тобто, називаючи рідною українську, багато людей у повсякденному спілкуванні використовує російську. У деяких регіонах у повсякденному використанні через асиміляцію місцевого населення українська є мовою етнічної меншини. З огляду на це американські фахівці говорять про унікальне поєднання різних мовних ситуацій у нашій країні.
Щоб об’єктивно оцінити мовну ситуацію в Ніжині, звичайно, необхідно провести соціодослідження. Окремі факти з мого досвіду спілкування дають підстави сказати, що й у нашому місті двомовна ситуація, причому погано засвоєні норми як української, так і російської мов зумовили інтерференцію на різних мовних рівнях – суржик.
Як можна популяризувати українську мову в Ніжині?
Думаю, що результат принесе тільки системна цілеспрямована робота в цьому напрямку. Скажімо, можна здивувати й зацікавити ніжинців різних вікових категорій лінгвокультурологічними чи етнолінгвістичними питаннями через активну участь у культурно-освітніх проєктах (українознавчі тренінги, курси, майстер-класи, зустрічі з відомими українцями, флешмоби, концерти, фестивалі, конкурси, виставки, діалогові майданчики, відкриті читання нонстоп, віртуальні українознавчі екскурсії, перегляди відомих українських фільмів, проєкти «Ніжин в іменах», «Ніжин у датах», «Ніжинські традиції» тощо); висвітленням культуромовних питань в інформаційному просторі (преса, радіо, телебачення, вебсайт); стимулюванням вивчення мови як засобу досягнення службової кар’єри тощо.
Але головними чинниками популяризації української мови, безсумнівно, є патріотизм, свідоме бажання застосовувати її в щоденній комунікації.
На вашу думку, чи дотримуються ніжинські медіа граматичних норм? Якщо ні, то чим це зумовлено?
За моїми спостереженнями, місцеві медіа намагаються не лише подати актуальну інформацію, а й кваліфіковано представити її. На жаль, культура мовлення далеко не завжди відповідає чинним нормам, і не тільки граматичним. Упадають в око й лексичні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні помилки. Звичайно, частина недоглядів – це наслідок швидких темпів підготовки й випуску продукції, однак більшість помилок – очевидні лексичні, морфологічні, синтаксичні кальки з російської мови, результат неповного перемикання коду медіапрацівників-білінгвів або ж недостатньої уваги до культури професійного мовлення. Сподіваюся, що ніжинські медіа докладатимуть усіх зусиль для підтримки високої мовної якості, яка здатна вплинути на формування українських пріоритетів у цільової аудиторії, а отже, і на соціальну престижність української мови.
Скажіть, будь ласка, в умовах сучасного суспільства наскільки важливе спілкування саме українською мовою? Чи доцільна двомовність в нашій державі?
Мова – важливе стратегічне питання державної політики сучасної України, тому спілкування українською передусім є чинником зміцнення державності, одним із параметрів етнокультурної ідентичності, безперервності історичного зв’язку поколінь. Нарешті, це просто стильно й красиво. Питання впровадження двох офіційних мов у нашій державі вважаю політичною спекуляцією, засобом маніпулювання суспільною свідомістю в боротьбі за владу.
Цього року 9 листопада буде проводитися ХХ, ювілейний, Радіодиктант національної єдності. Чи будете Ви брати участь у його написанні? Чи можна вважати такий диктант одним зі способів популяризації української мови?
Звичайно, це чудовий спосіб популяризувати українську мову. Усім цікаво випробувати свої знання, можливості, долучитися до всеукраїнського мовного свята. Сама пишу майже щороку й спонукаю до цієї акції студентів. Цьогоріч також планую.
Кому з класиків української літератури Ви надаєте перевагу, чи читаєте сучасних авторів?
Люблю поезію М. Вінграновського й Л. Костенко, прозу М. Стельмаха, Гр. і Г. Тютюнників, Є. Гуцала. Із сучасників читаю Ю. Андруховича, С. Жадана, Люко Дашвар, М. Дочинця.
Дайте декілька порад в який спосіб можна удосконалити вміння розмовляти українською мовою?
Поради традиційні: мотивувати себе на вивчення мови; змістити акцент на літературу, пресу, кіно, радіопередачі, пісні українською мовою – це допоможе поповнити лексикон, засвоїти граматику й правопис; активно спілкуватися українською (нехай і з помилками для початку!) вдома, з друзями, у закладах обслуговування, освіти, культури, на виробництві, у транспорті, у соцмережах. Безперечно, корисним буде звернення до словників, наукових, навчальних і науково-популярних видань, де висвітлені культуромовні проблеми.
Декілька слів від вас для наших читачів.
Нехай українська мова допомагає вам відкривати світ, а спілкування нею буде престижним і приносить задоволення!
Спілкувалася ОЛЕКСАНДРА СЕРДЮК
