4 листопада – 55 років тому відкрито (1967) Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського.
Музей веде свій родовід від міського публічного Музею історії мистецтв та етнографії, створеного 7 листопада 1920 р. українським мистецтвознавецем та етнографом Володимиром Лесючевським (1892-1942). У травні 1927 р. на базі його колекції а також музейної колекції Ніжинського інституту народної освіти було створено Ніжинський окружний музей імені Миколи Гоголя.
Одним із фундаторів та очільників цього музею був майбутній видатний нумізмат та музейник Іван Спаський (1904-1990). У 1934 р. радянською владою Ніжинський музей було закрито, а його співробітників репресовано.
Відродження музею відбулось лише у 1960-х.
За ініціативи та численних клопотань місцевих краєзнавців та викладачів Ніжинського педагогічного інституту, а також тривалої роботи оргкомітету. 4 листопада 1967 р. було відкрито Ніжинський краєзнавчий музей спочатку як народний, на громадських засадах, а потім як філію Чернігівського обласного історичного музею. Першим директором відродженого музею став Володимир Шоходько, який у подальшому очолював заклад протягом 20 років. 20 листопада 1990 р. ніжинський музей рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради реорганізовано із філії Чернігівського історичного музею у окремий Ніжинський краєзнавчий музей. 15 грудня 2009 р. ніжинському музею присвоєно ім’я Івана Спаського.
Музей виконує функції культурно-освітньої та науково-дослідної установи краєзнавчого профілю та забезпечує збереження, вивчення, популяризацію пам'яток природи, історії, матеріальної та духовної культури Ніжина та Ніжинщини як складової національної історико-культурної спадщини України.
Про те, як працює наш музей сьогодні - в інтерв'ю з Т.в.о директора Тетяною Брязкало.
Т.в.о. директора музею Тетяна Брязкало
- Пані Тетяно, за останні п’ять років музей розширив свої діапазони: створено нові відділи, оновлено що існує…розкажіть, про це? Що вплинуло на такий рух розвитку?
- Музей – це живий організм, який постійно змінюється, оновлюється, намагається бути сучасним і цікавим. За останні декілька років музей суттєво змінився. Створено нові відділи, а це: відділ Меморіальний музей Юрія Лисянського, відділ археології та історії підземного Ніжина. Кардинально оновлено експозиція відділу Музей природи Приостер’я. Відкрито виставкову залу відділу Художній музей, зараз тривають роботи щодо оновлення експозицій у відділі історії м. Ніжина та відділі Музей Поштова станція.
Колектив відділу Музей природи Приостер’я
- Багато маєте поповнень, серед яких велику кількість приносять пересічні ніжинці. Як і хто визначає історичну цінність документа, речей?
- Один із пріоритетних напрямків роботи музею це звичайно ж поповнення фондів новими експонатами. Вони бувають досить різні й цікаві, це і флакон парфумів і туалетне мило виробництва 70-х років 20 ст., рушники й сорочки, які зберігалися в скринях у бабусь, праски, рубелі, книги, фотознімки, водні наліпки (ті, що досить часто наліплювали на деки гітар). З нещодавніх наших надходжень це колекція з понад 30 цеглин, яку збирав і передав нам відомий ніжинець Ігор Гребенніков, колекція рушників, яку передав Віталій Сірик, картина ніжинського художника Олександра Кошеля «Палій кораблів». І багато інших...
Відділ Художній музей
Щодо відбору експонатів, то є встановлена процедура (а саме засідання Фондово-закупівельної комісії музею) згідно з якою приймається рішення про включення предмета до фондів музею й оформлення відповідної документації
Працівники відділу "Музей археології та історії підземного Ніжина"
- На сьогодні, коли у країні війна, з неї евакуюють культурні цінності або шукають можливості для їхнього секретного й надійного зберігання. Наш музей якось провів роботу у цьому напрямку?
- Ситуація в країні вкрай напружена. Необхідні заходи й дії щодо збереження і захисту були здійснені співробітниками музею, при підтримці управління культури й туризму та органів місцевої влади.
Весна 2022 року...
- Майже всі заходи, які проводяться останні пів року в відділах музею – благодійні. Відвідувачі донатять на підтримку Збройним Силам України, що вдається?
Працівники Відділу "Музей історії Ніжина"
Сергій Зозуля, очільник Відділу "Музей історії Ніжина"
- З травня по вересень музей працював на благодійних засадах. Всі кошти, які були зібрані протягом цього періоду були передані на підтримку ЗСУ.
- Проходила декомунізація, нині йде своєрідна дерусифікація. У зв’язку з цим є те, що ви прибираєте з музейних полиць, або змінюєте його представлення?
- Як зазначалося – Музей це живий організм, який дихає і живе у тому ж сьогоденні що і все суспільство. Процес оновлення експозицій – це виважена, копітка праця, яка потребує ретельного вивчення й аналізу матеріалів, вдумливого та обґрунтованого підходу у підборі експонатів для висвітлення чи ілюстрації подій. Так що процес триває.
- Ми знаємо, що ваш очільник – директор музею, Геннадій Дудченко нині перебуває в ЗСУ, боронить рідну землю. Чи маєте ви канали спілкування, чи радитеся з ним з наукових питань, чи підкидає він вам музейні ідеї?
Геннадій Дудченко
- Зв'язок ми тримаємо. Віримо і знаємо, що з Перемогою і новими ідеями, новими силами та баченням, ми реалізуємо всі плани й задуми.
- Музей накопичує факти про історію нашого міста у своїх стінах, а як він представляє цю історію на загал поза своїми стінами (екскурсії, інтерактивні заходи)?
- Ми відкриті. Це найголовніше. Все що знаємо представляємо на різних платформах, це та екскурсійна діяльність як для містян, так і гостей міста, це і співпраця з різним організаціями та ініціативами, з останніх це спільні заходи з СпівДія, це виставкова діяльність, де намагаємося – представити все нове і цікаве. З останніх це Міжнародна виставка політичної й антивоєнної карикатури «Ассоль вже не та…», та виставка «КОМУНІЗМ=РАШИЗМ», інформаційний простір наповнений повідомленнями та інформаціями на сторінках соцмереж, результати наукової діяльності – на сторінках видань, з останніх «Легенди Ніжина», співробітники беруть участь у наукових конференціях, семінарах, вебінарах, на базі музею було організовано і проведено дів міжнародні наукові конференції..
- Що б ви хотіли, як музейна установа, придбати чи зробити, щоб вийти за межі стендових експозицій і осучаснити представлення історії нашого міста?
- Найперше і найголовніше – це ПЕРЕМОГА. І всі наші плани, задуми, мрії втіляться реалізуються, завдяки завзятій і якісній праці, невичерпному ентузіазму, і професіоналізму.
- Які б ви назвали причини, чому людині у свій будній чи вихідний варто запланувати похід у музей, а не, скажімо, у торговельний центр? Чи вплинула повномасштабна війна на цікавість людей до музеїв?
- Чому в музей – бо це реально цікаво і пізнавально. Чи вплинула – звичайно так, з однієї сторони звичайно зменшилася кількість відвідувачів і гостей міста, з іншої сторони – ми відкрили для себе нових відвідувачів, які стали новими друзями музею, і хоча вони тимчасово перебувають у нашому місті, але з цікавістю дізнаються про його історію й особливість, ми відкрили нову категорію відвідувачів – люди у формі, яких іноді ледь не «затягуєш на виставку» і перші хвилини в очах якийсь жах, а потім екскурсія і відвідування затягується ледь не на три години, бо «цікаво, душевно, і як вдома».
«Ніжинська поштова станція»
- Пані Тетяно, нині Ви виконуєте обов’язки директора музею, розкажіть про роботу колективу, на що націлені, які пріоритети, і в принципі, як вдається зберігати оте відчуття, що ваша робота не менш важлива чим в мирний час…
- Ми працюємо. І виконуємо свою роботу, мабуть, трохи більше ніж торік, бо всі розуміємо, що кожен з нас, кожен відвідувач, кожен відгук, чи стаття – все це наближає нас до ПЕРЕМОГИ.
В суворі 90-ті музей зберігся як науково-просвітній заклад завдяки колективу людей, які не випадково тут зібрались. Попри фінансові складнощі, ніхто не зрадив своїй професії. Не пішов шукати кращої долі деінде. Як виявилось, для кожного з нас музей був і залишається справою всього життя.
З іншого боку 55 це не так вже й багато. Перед колективом стоять важливі завдання, маємо багато творчих планів. Як і раніше, головними з завдань є охорона, збереження та популяризація національної культурної спадщини, участь у вихованні свідомих громадян України, які знають і пишаються своєю багатовіковою історією. Ми також відчуваємо свою долю відповідальності у формуванні культурної матриці для прийдешніх поколінь. Колектив музею з надією та оптимізмом дивиться у майбутнє. Наші молоді колеги доводять, що музейна справа буде не тільки зберігати свої найкращі традиції, але й має широкі горизонти для розвитку та вдосконалення.", - Наталія Дмитренко, заступник директора музею з наукової роботи, кандидат історичних наук, «старожил», працює в музеї 25 років.
Олександр Морозов, Людмила Шульга, Наталія Дмитренко, Петро Моціяка.
Меморіальний музей Юрія Лисянського
.............................................................................................................................................................................................................................................................................................
